Віртуальний музей російської агресії

Віртуальний музей російської агресії

Введіть пошуковий запит:

background

Ненасильство як норма українського активізму

Решат Аметов − 39-річний житель Сімферополя, будівельник, водій, люблячий сім’янин, який тримається традицій кримськотатарського народу. У грудні 2013 на світ з’являється донечка – третя дитина в сім’ї Аметових. Усміхнений батько на фото найчастіше позує разом зі своїми дітьми.


Ще до окупації Решат виявляє інтерес до суспільно-політичного життя, самотужки вивчає закони. Про його членство в громадських організаціях або політичних партіях нічого невідомо. Водночас він захоплюється ідеями ненасильницької боротьби Махатми Ганді, іноді виходить на одиночні протести, влаштовує акції голодування, бореться з місцевою владою за облаштування громадського простору. З дописів особистої фейсбук-сторінки, які переважно пише російською, видно, що Решат Аметов вболіває за дотримання прав людини.


Він не сприймає чиновницького та міліцейського свавілля. Переймається долею кримськотатарського народу, а також корінних народів РФ. Категорично засуджує російські імперіалістичні претензії, але не проявляє агресії.

Свою незгоду з російською окупацією активіст вирішує висловити публічно – в одиночному пікеті на площі перед будівлею Ради міністрів Автономної Республіки Крим (РМ АРК) у  Сімферополі. Про цей намір повідомляє заздалегідь (28.02.2014) у фейсбуці.

Насильство як норма російської окупації

03.03.2014 близько 9:00 год. Решат Аметов, житель мікрорайону Мар’їне, виходить на площу Леніна. Центрльна площа на той час вже щільно та організовано оточена людьми у військовій формі без розпізнавальних знаків. Лише частина з них не приховують обличчя – представники т.зв. «самооборони Криму». Зі слів брата, Рефата Аметова, Решатові вдається пройти крізь таке оточення, заявивши, що має право знаходитися тут як громадянин України.

Решат залишається перед центральним входом до будівлі кримського уряду на знак підтримки цілісності України. Переважно він просто мовчазно стоїть близько 1,5 години перед озброєними людьми.

Фото місцевості, де було знайдено тіло Решата Аметова. На відстані 1 кілометра від Земляничного, за 50 метрів праворуч від дороги


Близько 11 год. раптово, на очах усіх присутніх і перехожих, його примусово виводять із площі троє чоловіків. Вони силоміць саджають Решата до автомобіля «Chevrolet Lacetti», який миттєво покидає місце події.

Сім’я активно розшукує чоловіка одразу після зникнення. Дружина впевнена, що він пішов із дому зранку (о 7:30 год.) записуватися до лав українських добровольців. Коли зателефонувала о 12 год., Решат уже був поза зоною досяжності.

Лише 15.03.2014 за 60 км від Сімферополя, в лісосмузі знаходять закопане у землі тіло Решата Аметова, без одягу, з ознаками жорстоких катувань, численними тілесними ушкодженнями, переломами, крововиливами по всьому тілу. Голову  обв'язано скотчем, ноги сковані. Смерть настала внаслідок удару в око гострим предметом.

Посилання

Насильницькі зникнення в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією

Переглянути

"... проукраїнський активіст, кримський татарин Решат Аметов був викрадений, підданий катуванням і страчений у позасудовому порядку людьми, які, ймовірно, були членами кримської самооборони"

Управління Верховного комісара ООН з прав людини

Право на правду

Українська сторона не має доступу до місця вчинення злочину. Окупаційною ж владою за фактом викрадення та умисного вбивства відкрито кримінальне провадження, але справа досі не розкрита. Розслідування вже кілька разів припиняли й відновлювали. Слідчих часто змінювали. Підозрювані, чиї дії з викрадення зафіксовані на відео, були допитані у якості свідків. Опісля їх відпустили. У 2015 розслідування призупинили через те, що особа, яку міліція підозрює у злочині, нібито перебувала вже не у Криму.

На злочин звернула увагу світова громадськість.


У 2015 Українська Гельсінська спілка з прав людини подала заяву до Європейського суду з прав людини від імені родини Решата Аметова.

Досудове розслідування правоохоронних органів України вказує, що з-під центральної площі міста мовчазного активіста відвезли до «штабу» незаконного збройного формування «самооборона Криму» в Сімферополі. У цьому «штабі» востаннє працював і мобільний телефон Решата Аметова. Тут ймовірно його незаконно утримували та піддавали тортурам.

Українськими правоохоронцями здобуто докази, які свідчать, що викрадення здійснено двома учасниками незаконного формування «самооборона Криму». Керівництво ж над цією операцією проводив колишній військовослужбовець Збройних сил Російської Федерації. Останній покинув територію АРК, брав участь у бойових діях у складі терористичної організації «ДНР» та в квітні 2014 вчинив аналогічний злочин, пов'язаний із організацією викрадення трьох офіцерів спецпідрозділу Служби Безпеки України «Альфа».

Прокуратура також звернулася зі запитом до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Інтерполу для оголошення підозрюваних у міжнародний розшук і виставлення «червоних карток». За словами прокурора Ігоря Поночовного: «Інтерпол, відмовивши в оголошенні у розшук підозрюваних, послався на заборону здійснення будь-якого втручання в діяльність політичного, воєнного релігійного або расового характеру, а також посилаючись на те, що використання каналів і можливостей організації не можливо у справах щодо створення та участі в не передбачених законом збройних формувань». Запити відправлено повторно.

P.S.

Вбивство Решата напередодні псевдореферендуму утвердило атмосферу розпачі та страху в регіоні. Насильницькі викрадення перетворилися у норму життя окупованого Криму. Їхні розслідування окупаційною владою не ведуться. Вбиті, незаконно ув'язнені або безвісти зниклі – переважно кримські татари – що також може свідчити про умисне розпалювання міжетнічної ворожнечі на півострові.

Ця трагічна подія стала показовою атакою на цивільне населення, громадський актив, злочинним актом у масштабному розгортанні окупації півострова.


18.05.2017 Решат Мідатович Аметов посмертно удостоєний найвищого ступеня відзнаки в Україні − звання Герой України за громадянську мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України під час акцій протесту проти окупації Російською Федерацією Кримського півострова.

Ольга Волянюк

Центр дослідження безпекового середовища «Прометей»

Джерела

Інтерпол відмовився шукати ймовірних викрадачів кримського татарина Аметова. Українська правда. 6 грудня 2019. Конвенція про захист цивільного населення під час війни. Женева, 12.08.1949 р. Коментар прокурора АР Крим Гюндуза Мамедова щодо розкриття викрадення Решата Аметова. 10 вер. 2019 р. Прокуратура Автономної Республіки Крим «Кримські кати і катівні» // Матеріал Центру журналістських розслідувань для «Слідство.Інфо». Громадське. 16.07.2014. Кримські поліцейські оголосили в розшук осіб, які в 2014 році викрали Героя України Решата Аметова. 10 вер. 2019 р. МВС України. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Україна проти Росії». 16.12.2020. Страсбург Тематична доповідь «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополі». 2014-2017. Управління Верховного комісара ООН з прав людини. с. 12. Томак М. Перша жертва окупації Криму і воєнний злочин Путіна. 03.09.2019. Медійна ініціатива за права людини. Указ Президента України №134/2017. Про присвоєння Р. Аметову звання Герой України. Хто вбив Решата Аметова? | Неопубліковані Світові хроніки | Канал 4. 18 трав. 2015 р.
Показати усі