Кримський півострів з’єднаний з материковою частиною України Перекопським перешийком завширшки всього 8 км. Для того, аби потрапити в Крим, можна скористатися автомобільним, залізничним, авіаційним або морським транспортом.

Три основні автодороги з’єднують півострів з материковою частиною України. Перекопським перешийком слідують траси через населені пункти Херсонської області Каланчак та Чаплинка. Ще одна – через міст, що з’єднує Крим з Чонгарським півостровом. Є також інші, менш популярні та зручні дороги, які і до подій 2014 не відігравали помітної ролі у транзиті.

Пасажирське залізничне сполучення відбувалося двома гілками: через Перекопський перешийок і Чонгарський півострів. Цивільні літаки сідали в Криму в аеропортах Сімферополь та рідше – Севастополь (Бельбек). Пасажирські рейси у морські порти Криму (Ялта, Севастополь) мали передусім рекреаційне, а не транзитне значення.

Росію від Криму відділяє Керченська протока. До спорудження в 2018-2019 автомобільної і залізничної трас Кримського мосту перевезення цими видами транспорту здійснювалися через поромну переправу між портами «Кавказ» (РФ) та «Крим» (Україна).

Щоб контролювати переміщення пасажирів, які користуються рейсовими видами сполучень (літаки, кораблі, потяги, автобуси), необхідно було взяти під  контроль аеропорти, морські, залізничні та автовокзали в Криму. Інша справа – особистий і службовий автомобільний транспорт. Його необхідно було перехоплювати на основних трасах, які сполучають Крим з Херсонською областю.

За словами колишнього командира севастопольського «Беркута», потім начальника так званого «Управління Росгвардії по м. Севастополю», а зараз – сенатора Ради Федерації РФ від так званого «Заксобранія Севастополя» полковника Сергія Колбіна, залучення ветеранів «Беркуту» дозволило в перші ж дні збільшити особовий склад блокпостів з 60 до 90-100 учасників.

Ветеран спецпідрозділу міліції «Титан» Андрій Слободенюк, який долучився до діяльності незаконних блокпостів, стверджує, що вже за тиждень до них приєдналися також російські козаки – члени парамілітарних угруповань, контрольованих і фінансованих владою РФ.

Згодом на блокпости прибувають представники козачих угруповань з Росії. Вони потрапили в Крим на поромі, перетнувши державний кордон в районі Керченської протоки. На Перекопі та Турецькому Валу (траси Чаплинка-Армянськ і Каланчак-Армянськ) стоять козаки Таманського відділу Кубанського Козачого війська, а на Чонгарі – Катеринодарського відділу. Про це свідчить член Таманського козачого відділу Борис Джерелієвський, який брав участь в окупації Криму.

За словами Миколи Дьяконова, похідного отамана «Союзу козаків-воїнів Росії і Зарубіжжя Війська Донського», участь козаків в окупації Криму і зокрема в діяльності незаконних блокпостів на в’їзді в Крим, координувалася у штабі Чорноморського флоту РФ в Севастополі.

Основною діяльністю екс-силовиків і російських козаків на незаконних блокпостах стане контроль за переміщенням людей через адміністративну межу, обшук транспортних засобів, що в’їжджатимуть на територію АРК чи покидатимуть півострів.

Вони зупинятимуть автомобілі, перевірятимуть документи та багаж. Громадян України та іноземців почнуть свавільно затримувати. ЗМІ повідомлятимуть про численні випадки викрадень і тортур на незаконних блокпостах.

Серед найвідоміших – захоплення 09.03.2014 журналістів та активістів Автомайдану Катерини Бутко, Олександри Рязанцевої, Олени Максименко, фотографа Олеся Кромпляса, інженера Євгена Рахно. За свідченням Рязанцевої, їх били, залякували, погрожували вбивством, клали обличчям на землю і стріляли, обіцяли відрізати частини тіла. Загальна кількість постраждалих від дій колишніх беркутівців і козаків на в’їзді в Крим досі не встановлена.

Парамілітарні формування залишать блокпости 20.03.2014, коли їх змінять окупаційні військовослужбовці Прикордонної служби ФСБ РФ.