Після захоплення росіянами Криму Рустем став на захист кримських татар, які були незаконно затримані та заарештовані. Часто відвідував політичні судові процеси проти кримськотатарських активістів, виходив зокрема на підтримку Мустафи Джемілєва та Нарімана Джеляла. Чоловік увійшов до «Ради старійшин Судацького регіону». Він також долучився до діяльності «Кримської солідарності». У 2018-му російські силовики намагалися залякати чоловіка, вручити йому попередження про «неприпустимість несанкціонованих масових заходів». Однак, він не припинив боротися за права свого народу.

З 2014-го окупаційна влада здійснювала тиск на Рустема Усеїнова, аби він виїхав з будинку. 20.10.2020 так звана адміністрація міста Судак подала скаргу до незаконного Судацького міського суду щодо «звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки». 29.06.2021 так званий «суд» виніс рішення «про задоволення позовних вимог адміністрації». Рустема Усеїнова зобов’язали звільнити «самовільно зайняту» земельну ділянку шляхом самостійного зносу розміщених на ній будівель. Якщо він цього не зробить, рішення передбачало примусове знесення.

У рішенні зазначено, нібито Рустему Усеїнову було надіслано повідомлення про всі три «судові процеси», що проходили у справі про земельну ділянку. Однак, за місцем проживання він жодних листів не отримував. За словами чоловіка, окупаційна адміністрація навмисно розсилала повідомлення на його стару адресу, за якою він не проживає уже 20 років.

Рустем звернувся до так званого «Верховного Суду Республіки Крим» із оскарженням цього рішення. Втім будинок вже наказали зруйнувати ще до остаточного винесення апеляційного рішення. Це суперечило навіть російському законодавству. 

Февзі Джиріков, активіст і друг Рустема, певен, що РФ ще й у такий спосіб карає всіх незгодних кримських татар, які мають власну думку.

Рустема Усеїнова зобов’язали самостійно заплатити за знесення будинку. Сума складала більше 42 тисяч рублів (близько 570 доларів). Ці гроші вирахували з його пенсійних виплат. Чоловіка підтримали активісти, які зібрали навіть більшу суму. Вони також надали тимчасовий прихисток Рустему. Він перечекав зиму в друзів, але вже навесні, як тільки дозволило здоров’я, знову повернувся на землю, де стояв його будинок. Там, у наметі, практично без речей проживає й досі. 

Усеїнов не планує оскаржувати факт зносу будинку. На його думку, це означало би визнання російської влади в Криму.

Рустем Усеїнов не єдиний, хто позбавлений майна в Криму окупаційною владою. Зібрано численні докази, які свідчать про систематичність такої політики російських окупаційних органів. З цією метою так звана «влада Криму» використовує різні способи, в тому числі й безпосереднє знищення такого майна, через нібито незаконність його будівництва. За даними ГО РЦПЛ, станом на червень 2021-го, ідентифіковано  3984 особи, які стали жертвами вилучення та знищення нерухомого майна з боку окупаційної влади. Порушення права власності та конфіскація нерухомого майна в Криму викликали різке засудження міжнародної спільноти. Про це згадувалося, зокрема, у резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, Парламентської асамблеї Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Європейського парламенту. 

20.03.2020 президент РФ ухвалив Указ № 201 «Про внесення змін до переліку прикордонних територій, на яких іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть мати права власності на земельні ділянки», за яким незаконно майже вся територія півострова віднесена до так званої «прикордонної території РФ», д у тому числі громадянам України заборонено володіти земельними ділянками. Це значно погіршило ситуацію зі захистом права власності на тимчасово окупованому півострові. 

З початком повномасштабного вторгнення у 2022-і, порушення права власності на тимчасово окупованих територіях набули масового характеру. Такі порушення, зокрема, були зафіксовані у звітах Московського механізму ОБСЄ та Проміжному звіті Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ. На окупованих територіях Луганщини росіяни створюють «реєстри маневреного житлового фонду», в які вносять квартири, на які власники не можуть надати підтверджуючі документи. На окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей російських військових заселяють у квартири та будинки, з яких виїхали власники.

Такі дії російської окупаційної влади можна кваліфікувати як воєнні злочини.