П’ятниця, останній день зими 2014-го. Світом швидко шириться повідомлення: аеропорти та транспортні підприємства, які організовували безпечний рух повітряних суден до Криму, тепер захоплені росіянами. Інформація у медіа вже традиційно затримується. Адже ще 27.02.2014 приблизно о 21:30 біля в’їзду в аеропорт Севастополя з’являються особи зі зброєю. У військовій формі без розпізнавальних знаків вони беруть в оточення летовище. Старший групи представляється на ім’я Роман. Роман стверджує, що мета їх прибуття до аеродрому – начебто недопущення посадки літаків із екстремістами.
28.02.2014 українські пілоти ще пробують завести два військові літаки. Однак приблизно о 15:55 озброєнні особи в балаклавах на трьох автомобілях «Урал» блокують руліжні доріжки. Зліт літаків-винищувачів 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ (в/ч А4515), що базуються на цьому аеродромі, вже неможливий. Тоді ж облаштовуються снайперські позиції на даху будівлі аеропорту.
Схожа ситуація і під Сімферополем. 28.02.2014 о 9:10 будівлі Державного підприємства «Кримаерорух», на вул. Федорівська, буд. 53, та прилеглого аеропорту «Сімферополь» захоплюють озброєні автоматичною стрілецькою зброєю військовослужбовці ЧФ РФ у взаємодії з представниками ФСБ РФ та підрозділу спеціальних військ ГРУ ЗС РФ. Це близько 120 осіб. Їм допомагають ще 100 бойовиків «козацької сотні». Напередодні тут планувалась посадка військово-транспортних літаків ЗС РФ. Співробітники держпідприємства відмовилися йти на співпрацю з окупантом. Після захоплення аеропорту без окремого розпорядження представників ЗС РФ посадка та зліт літаків і тут стають неможливими. Декілька інтерв’ю того похмурого дня з-під сімферопольського аеропорту дає так званий «начальник штабу самооборони Криму» Володимир Мерцалов. Він стверджує, що це охорона заради недопущення в Крим радикально налаштованих елементів. Акцентує, нібито ні його люди, ні військові не втручаються в роботу аеропорту.
Подібні події відбуваються паралельно і на інших летовищах півострова. Ще 27.02.2014 російські війська прибувають у Новофедорівку. У Джанкої 28.02.2014 біля контрольно-пропускного пункту 10-15 російських військовослужбовців й автомобіль «КАМАЗ» будь-якої миті готові блокувати виїзд до військової частини. Того ж дня на територію Євпаторійського авіаремонтного заводу – спершу до КПП, а згодом і злітно-посадкової смуги – прибуває також «КАМАЗ». 1.03.2014 захоплено військовий аеродром Державного науково-випробувального центру ЗСУ у Кіровському неподалік Феодосії. Кримські аеродроми поблизу населених пунктів Кача та Гвардійське були у користуванні ЧФ РФ ще згідно угод про поділ флоту 1997-го. Особовий склад, військову техніку, озброєння росіяни перекидають до Криму завчасно, в тому числі за допомогою цих летовищ.
Все ж особлива увага прикута до «Бельбеку», найближчого до головної бази Чорноморського флоту аеродрому. Тут кілька винищувачів МіГ-29, навчально-бойові літаки Л-39. Цей аеропорт ще й міжнародне авіапідприємство, створене на базі військового аеродрому біля Севастополя, яке обслуговувало також й інші міста Криму. Це місце стратегічного значення. Сюди прибували як військові, так і цивільні судна, зокрема офіційні делегації. Літаки перших осіб держави найчастіше приземлялися й злітали з-під Севастополя. 22.02.2014 очікували тут і президента-втікача Віктора Януковича, але той вибрав інший шлях.
Лише за останні дні лютого 2014-го у «Бельбеку» побувала плеяда знакових фігур. Арсен Аваков і Валентин Наливайченко, які щойно очолили центральні силові відомства України, прибули сюди в пошуках Януковича У «Бельбеку» приймали й майбутніх дезертирів, зрадників України: тодішнього начальника Генерального штабу ЗСУ Юрія Ільїна, потім міністра оборони Павла Лебєдєва. 27.02.2014 сюди ж з РФ прибула делегація депутатів Держдуми: Володимир Васильєв, Микола Валуєв, Валентина Терешкова, Ірина Родніна, Михайло Маркелов, Дмитро Савельєв, мер Москви Олександр Собянін.
Вочевидь усвідомлюючи таку значимість «Бельбеку», сюди стягують близько 300 російських військових, 17 вантажівок «Урал», 2 БТРи. Захопивши летовища Криму, росіяни фактично відрізають для тутешніх жителів можливість політичного діалогу з українською владою та міжнародними організаціями. Подальші спроби державних посадовців, громадських активістів, політичних лідерів, волонтерів дістатися півострова тепер наражаються на серйозну небезпеку. В аеропортах таких зустрічають агресивно, погрожують, переслідують одразу ж після прибуття.
Командир військової частини А4515 знає про захоплення центрів влади у Сімферополі та категорично відмовляється покинути військову частину, техніку, зброю, перейти на бік РФ. Відтак, за даними Прокуратури АРК та м. Севастополь, 01.03.2014 приблизно о 13:00 російські військові беруть під озброєний контроль всі об’єкти аеродрому, крім заглибленого захисного командного пункту.
Всі об’єкти аеродромної зони російські спецпризначенці захоплюють вже 02.03.2014. Заблоковані забезпечення харчування особового складу військової частини А4515, склади спеціальної інженерної служби, стрілецького озброєння. Приблизно о 19:30 захоплюють і пости, які охороняли склади авіаційного засобу ураження та ракетно-артилерійського озброєння. Росіяни застосовують світло-шумові гранати. Серйозні травми отримує начальник штабу військової частини.
Погрози й насильство все швидше розвіюють надії на будь-який діалог. Ультиматуми про здачу військовим ЗСУ вже публічно висувають командувач ЧФ РФ віце-адмірал Олександр Вітко і колишній командувач ВМС України Денис Березовський. 03.03.2014 такий ультиматум – протягом доби прийняти присягу «на вірність Криму» або покинути півострів – військові зі севастопольського летовища отримують від заступника начальника центру зв’язку ЧФ РФ. 204-та бригада тактичної авіації залишається вірною присязі народу України. На підтримку українських військових виходять цивільні громадяни.
Севастополь
2014-02-27
