Віртуальний музей російської агресії

Віртуальний музей російської агресії

Введіть пошуковий запит:

background

Палац в історії та пам’яті кримськотатарського народу

Палац кримських ханів (далі Ханський палац) головна резиденція правителів   (зі середини XV до кінця XVIII ст.), адміністративно-політичний центр цієї держави з першої третини XVI ст., що розміщується в долині річки Чурук-Су міста Бахчисарай Автономної Республіки Крим. Палац на балансі Кримської республіканської установи «Бахчисарайський історико-культурний заповідник» (до 01.01.2015). Це єдиний у світі об’єкт кримськотатарської палацової архітектури та єдиний збережений палацовий комплекс династії Гераїв, нащадків Чингізхана.

Будівництво Палацу датується 15321533 рр. Хан Сахіб I Герай залишився в пам’яті не тільки як великий реформатор, правитель Казанського (де, між тим, організував опір спробам Москви заволодіти Казанью) та Кримського ханств, але і як засновник нової столиці Кримського ханства та Бахчисарайського палацу.

Найстаршими об’єктами є Портал Алевізо де Монтаньяно або Демір-Капу («Залізний портал»), створений в 1503 р. відомим італійським майстром Алевізом де Монтаньяно, Лазні «Сари Гюзель» (1533) та Ханська мечеть (1532). Спочатку мечеть була купольною, однак після пожежі 1736 р., влаштованої за наказом російського фельдмаршала Бургарда-Крістофа Мініха, мечеть сильно постраждала й була перебудована. Дах мечеті став чотирьохскатним, покритим черепицею й увінчаним шпилем.

Після депортації 1944 р. радянська влада намагалася знищити всі згадки про кримських татар: на півострові провели «топонімічні репресії», руйнували кримськотатарські пам’ятки, спалювали рукописи і книжки, у мечетях відкривали кінотеатри та крамниці. Після такого майже тотального знищення  дивом зберігся комплекс Бахчисарайського Ханського палацу, який був для кримських татар не тільки символом зародження, розвитку та державності на цій території, а й повернення та відродження на рідній землі. Подібна філіація смислового простору, що надається цьому історичному об'єкту, характерна і для більш раннього періоду. Не випадково саме Ханський палац був обраний як місце проведення першого Курултаю кримськотатарського народу 26 листопада (9 грудня за новим стилем) 1917.

Вже через 100 років після цієї знакової події, унікальний монументальний ансамбль, який належить історії усієї Європи, стає жертвою російської агресії. Роботи почались з найстарішого об’єкту ансамбля «Бахчисарайський Ханський палац» з Великої Ханської мечеті. Методи, які використовувала окупаційна влада Криму щодо реставрації, викликали обурення кримських активістів, а пізніше стали предметом відповідних звітів Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури.

Палац в окупації: реставрація чи руйнація символу

З 01.01.2015 палац знаходиться в управлінні новоствореної юридичної особи - так званої "державної бюджетної установи Республіки Крим  «Бахчисарайський історико-культурний та археологічний музей-заповідник».

25.07.2017 тут видається дозвіл на “реставраційні” роботи. Вже у жовтні на території палацу починаються роботи, які російські джерела називають по різному: “першочергові протиаварійні”, “ремонтно-реставраційні” або “реконструкція”.

Велика Ханська мечеть безумовно потребувала реставрації, яка мала базуватися на збереженні не тільки зовнішнього вигляду пам’ятки, але й її матеріальної першооснови -  автентичності.

Згідно з висновком інституту «УкрНДІпроектреставрація», який готував ще в 2014 проєкт реставрації мечеті:

- з 22-х балок перекриття довжиною 9,5 м передбачалася заміна 3-х і реставрація 1 балки, а також додаткове зміцнення металевим куточком зверху 4-х балок;
- заміна 1 поперечної балки  довжиною 9,5 м;
- з 82 балок перекриття довжиною 6,5 м передбачалася заміна 3-х і реставрація 4-х балок, а також зміцнення металевим куточком 6 балок.

При дослідженні стану перекриття в 2015 р. та установці тимчасової опорної конструкції над входом в мечеть з боку  річки Чурук-Су результати згаданого висновку підтвердилися. Однак окупантами вже на етапі проєктування було прийнято рішення про демонтаж покрівлі та застосування до об’єкта культурної спадщини  звичайних будівельних норм.

Замість реставрації окремих елементів історичної покрівлі мечеті, приймається рішення повністю демонтувати покрівлю. Це здійснюють не фахівці-реставратори, а звичайні будівельники з використанням важкої техніки та відбійних молотків, що спричиняє вібрації стін будівлі мечеті та численні пошкодження. Аналіз демонтованих елементів балочної системи покрівлі підтверджує відсутність потреби в повному демонтажі, адже балочна система майже на 95 % була в нормальному стані.

Наступним рішенням організації, що проводить будівельні роботи на об’єкті, стає використання сучасних будівельних матеріалів і технологій. Це неприпустимо на об’єктах культурної спадщини. Йдеться передусім про використання композитних матеріалів для балочної конструкції, бетонних розчинів зі застосуванням армування. Прадавня ложкова черепиця (кєрамєт або «татарка») кустарного виробництва замінюється на іспанську черепицю заводського виготовлення «Чернець і черниця» з імітацією під старовину. Водночас повністю порушено технологію укладання черепиці на глину (її також замінено на сучасні кріплення).

Виконавець не проводить розрахунок додаткового навантаження на стіни, що створюється за рахунок нових нашарувань (нова балочна система, армований з використанням бетону сейсмопояс тощо). Такий показник обов’язково мав би розраховуватися під час підготовки проєкту реставраційних робіт. Стіни Великої Ханської мечеті були побудовані у 1533 р., тому попередні вивчення стану фундаментів, стін, використаних у процесі будівництва матеріалів, розчинів, розрахунок впливу додаткового навантаження тощо мали би показати можливу варіативність матеріалів для реставраційних робіт.

Середньовічна технологія будівництва дуже цікава. Вона поєднує давні традиції будівництва в конкретній місцевості зі сучасними (того часу) тенденціями. Наприклад, Крим – сейсмічна зона. Тому з метою уникнення пошкоджень під час землетрусу для антисейсмічного поясу використовували дубову балку та суміш глиняно-вапняного розчину, що створювали непохитність і сталість стін. Сучасний варіант – залізобетонний антисейсмічний пояс – важчий і не такий пластичний на випадок зовнішнього втручання.

Усі роботи, що проводяться у 2017–2018 безумовно обтяжують конструкцію, а бетон посилює ерозію бутового мурування кладки стін. Наслідки призводять до серйозних деформацій. Руйнуються вітражі, стіни покриваються тріщинами. З’являється також тріщина на східному мінареті мечеті, який до проведення робіт мав невеликий нахил. 

Ситуація погіршується ще й тому, що роботи з демонтажу покрівлі проводять в осінньо-зимовий період, при цьому будівля пам’ятки не захищена від опадів. Поліетиленове покриття не відповідає навіть елементарним вимогам захисту, волога проникає всередину.

Важливою втратою також стає пошкодження розписів на південному та західному фасадах будівлі, які робив майстер Омер (XVIII ст.).

У результаті будівельних робіт і незахищеності від механічного впливу з’являються тріщини на деяких надгробках Ханського цвинтаря.

«Реставраційні» роботи в умовах окупації зрештою порушують естетичну комплексність об’єкта, його оригінальність, автентичність, первісний вигляд.

Агресивна «реконструкція»: експертні оцінки

Сучасна світова практика віддає перевагу реставрації, а до реконструкції вдається лише у виняткових випадках – при руйнуванні пам’ятки в разі військового конфлікту або стихійного лиха. Реставраційні роботи мають на меті забезпечити збереження автентичної матеріальної структури як носія історичної, наукової, архітектурно-художньої інформації та привести її форму у відповідність з історико-культурним змістом. Проте ті заходи, що проводить окупант у Бахчисараї, руйнують історичний об’єкт і деконтекстуалізують його. Вже 22.02.2018 кримські фахівці-реставратори  висловили тривогу щодо робіт у Великий Ханській мечеті.

У процесі вивчення інформації з відкритих джерел про роботи на території комплексу виявлено кілька вагомих порушень основоположних принципів проведення реставрації:

  • принципу науковості;
  • принципу обґрунтованості під час визначення реставраційного втручання;
  • принципу зворотності виконаних робіт.

Усі заходи консервації, реставрації та протипожежної, санітарної, екологічної охорони тощо, які проводяться на пам’ятці, не можуть:

- призводити до змін пам’ятки, погіршуючи її естетичну, історичну, наукову чи художню цінність;

- бути спрямовані на усунення значущих внесків усіх епох у створення пам’ятки.

Передувати реставрації мало ретельне дослідження пам’ятки. Воно повинно було передбачати вивчення:

- можливих варіантів усунення пошкоджень і специфічних особливостей історичних будівельних матеріалів і розчинів;

- елементів і деталей первісного вигляду будівлі мечеті, а також пізніх нашарувань, добудови та перебудови, їхньої історичної цінності.

Крім цього, треба було провести історико-архівний аналіз. Усе це, загалом, дало б можливість реставраторам відновити первісний вигляд, зберегти історичність й автентичність пам’ятки.

Фактично проведені окупаційною адміністрацією дослідження мали поверховий характер, а прийняті інженерні рішення підтвердили відсутність професійного реставраційного підходу.

Відповідно до висновку експертів Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM), роботи, які проводили на цьому об’єкті, характерні для нового будівництва. Масова заміна дерев’яних конструктивних елементів сучасними матеріалами, що не притаманні культурі кримськотатарського будівництва, спотворює історичну достовірність всього ансамблю, порушує естетичну цінність і комплексність пам’ятки, завдає непоправної шкоди історії та культурі кримських татар.

Аналіз відкритих електронних кримських джерел і фото-фіксація фахівців показав, що генеральним підрядником і автором проекту є АТТА Груп, яка не має досвіду реставраційних робіт. Субпідрядником робіт є ТОВ «Кірамєт». Замовник робіт – так званий "Комітет з охорони культурної спадщини Республіки Крим", голова – Єфімов Сергій Олексійович, до 2014 р. займався картографією. Перший заступник голови комітету – Діденко Олександр Євгенович, спортсмен, реставрацією не займався. У Бахчисарайському ханському палаці постійно змінюються підрядники, які згодом оголошують про своє банкрутство. Ситуація все більше ускладнюється. На даний момент роботи ведуться у 8 з 16 об'єктів комплексу, укладені контракти на розробку проєктної документації щодо 3 об'єктів, на стадії укладання - ще 2.

Ситуацію не вдається змінити, незважаючи на численні заяви Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України, доповіді Генерального директора ЮНЕСКО та рішення ЮНЕСКО з вимогою до Російської Федерації зупинити будівельні роботи, що проводяться на пам’ятці, повернутися до безумовного виконання своїх та поважати територіальну цілісність і суверенітет України.

P.S.

Так звані «протиаварійні» роботи продовжуються ледь не на всіх об’єктах комплексу Бахчисарайського Ханського палацу: головний корпус (демонтована покрівля, встановлений металевий каркас), Ханське кладовище (археологічні роботи та “реставрація” двох дюрбе), Басейний, Посольський, Персідський дворики (роботи з ревіталізації), бібліотечний корпус (демонтаж покрівлі), Соколина башта (демонтаж покрівлі).

Згідно з "планом з ревіталізації палацового майдану" передбачається встановлення статуй тварин, що не відповідає культурному ареалу пам’ятки (через аніконізм в ісламі). Також планується знесення історичних споруд, що датуються XVII ст.

Дослідники фіксують проведення християнських свят на території Ханського палацу, що певною мірою сприє історичній деконтекстуалізації культурної спадщини.

Стан Великої Ханської мечеті не стабільний, спостерігається подальший зсув ґрунтів, динаміка тріщин.

Знецінюючи (навіть шляхом перебудови) історичну значущість об’єкта, що є важливим символом для корінного народу України, окупаційна адміністрація продовжує реалізовувати довгострокову ще радянську програму, спрямовану на знищення історичної пам’яті, зміну світогляду та асиміляцію кримськотатарського етносу.

За процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя здійснюється досудове розслідування низки кримінальних провадженнях за фактами незаконного проведення пошукових, археологічних робіт, умисного знищення, руйнування та псування пам’яток історії та культурної спадщини на тимчасово окупованій території півострова Крим, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 298, ч. 2 ст. 201, ст. 341, ст. 356, ч. 1 ст. 438 КК України. Незаконно створеними органами влади на тимчасово окупованій території півострова Крим в м. Бахчисарай захоплено 32 об’єкти нерухомості пам’ятки національного значення «Ханський палац», що входить до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника. Встановлено, що проводиться умисне знищення та псування цієї історичної пам’ятки шляхом проведення масштабних незаконних робіт.

Діяльність окупаційної адміністрації завдає шкоди об’єктам національно-культурної та етнічно-історичної спадщини на тимчасово окупованій території півострова Крим та національним інтересам України.

Вказані дії містять склад злочину за ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), адже є прямим порушенням Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року та додаткових протоколів до неї.

Документ

Спільна заява МКУ та УНК ІКОМОС, ІККРОМ

Переглянути

Документ

Україна закликає ЮНЕСКО

Переглянути

Документ

ЮНЕСКО констатує погіршення

Переглянути

Документ

ЮНЕСКО активізує моніторинг

Переглянути

Опубліковано 2021-09-01

Ельміра Аблялімова-Чийгоз

Кримський інститут стратегічних досліджень

Джерела

Возьмітель А. А. Духовна безпека: актуальні теоретико-методологічні та практичні питання. Безпека Євразії. 2005. № 3. Галкова О.В. Поняття «пам'ятник культури»: сучасні підходи до інтерпретації. Вісник МГУКИ. 2009. № 2. Ганжуров Ю.С. До питання актуалізації концептів національної пам’яті. Сайт «Українського інституту національної пам’яті». Даниленко В.М., Федорова Л.Д. Місце пам’яток історії в історико-культурній спадщині Києва. Проблеми збереження історико-культурної спадщини Києва / В.О. Горбик (відп ред.) В.М. Даниленко, Г.Г. Денисенко, Т.І. Катаргіна та ін. Київ, 2009. Демчук. Р. В. Національна ідентичність: український модус сприйняття. Scientific Journal Virtus. 2016. № 9. Звід пам’яток історії та культури України / Головна редакція Зводу пам’яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, Київ, 1999. Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту : ООН; Конвенція, Міжнародний документ від 14.05.1954 р. Михайловський Є.В. Реставрація пам'яток архітектури. Відновлення пам'ятників культури. Москва, 1981. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України : Закон України від 15.04.2014 р. № 1207-VII. Про охорону культурної спадщини : Закон України від 08.06.2000 р. № 1805-III. "Вандализм маскируется под реставрацию». В Ханском дворце – новые подрядчики из России”. 17.02.2021. (інтернет-публікація, відео). Є.Ремовська, Крым.Реалии – крымский проект украинской службы Радіо Свобода. Гулевич В.П. Від Ординського улусу до ханству Гіреїв: Крим в 1399-1502 рр. Казань, 2018. Гайворонський О. Повелителі двох материків в 2-х томах. Київ - Бахчисарай: Оранта, Майстерня книги, 2007- 2009. Фукуяма Ф. Ідентичність. Прагнення до визнання і політика неприйняття : Київ : «Альпіна Паблішер», 2020 Абдульвапов Н.Р. Про деякі епіграфічних знахідки останнього часу в Криму, що стосуються періоду Золотої Орди і Кримського ханства // V наукові читання пам'яті В. Боданінського. КРУ Бахчисарайський історико-культурний заповідник. 23-27 жовтня 2013 р Міжнародна наукова конференція. Тези доповідей і повідомлень. Сімферополь: Антиква, 2013. Галенко О.І. Три України, два Крима і одна історія – всесвітня // Крим в історичних реаліях України: Матеріали наукової конференції «Крим в історичних реаліях України: До 50-річчя входження Криму до складу УРСР». Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. Зайцев І. [В.]. Кримське ханство // ІТДВ. У семи томах. Том IV: Татарські держави XV-XVIII ст. Казань, 2014. Результати опитування кримських татар «Що для Вас Ханський палац». Crimtan Tatars. 11.02.2018. “За допомогою ЮНЕСКО маємо зупинити варварські дії окупаційної влади Криму”. 07.03.2018. Особиста сторінка в С. Кислиці, заступника Міністра закордонних справ України (2014-2020) у соціальній мережі «Фейсбук». Морозова Т. Знищення культурної спадщини Криму. Виконавці. Центр Журналістських Розслідувань. 24.03.2018. Чергова російська компанія долучилася до «реставрації» Хан-Сараю. 27.10.2018. Операція «Реставрація»: як в Росії заробляють на кримських пам’ятках. 27.04.2020 Незаконним реставраторам Ханського палацу в Бахчисараї загрожує арешт в РФ. 24.09.2020 Ремовська Е. «Вандалізм маскується під реставрацію». У Ханському палаці - нові підрядники з Росії. Крим. Реалії. 17.02.2021. “Ханський палац: реставрація з ознаками вандалізму”. 11.11.2017. (інтернет-публікація, відео). С.Громенко, Крым.Реалии – крымский проект украинской службы Радіо Свобода. “Это позор на всю жизнь»: почему никто не хочет браться за «реконструкцию» Ханского дворца”. 05.12.2019. (інтернет-публікація, відео). Є.Ремовська, Крым.Реалии – крымский проект украинской службы Радіо Свобода. “Знищення культурної спадщини Криму. Виконавці”. 24.03.2018. (Журналістське розслідування). Т.Морозова, Центр Журналістських Розслідувань. “Чергова російська компанія долучилася до «реставрації» Хан-Сараю”. 27.10.2018. (інтернет-публікація). Центр Журналістських Розслідувань. “Операція «Реставрація»: як в Росії заробляють на кримських пам’ятках”. 27.04.2020. (інтернет-публікація). Центр Журналістських Розслідувань. “Незаконним реставраторам Ханського палацу в Бахчисараї загрожує арешт в РФ”. 24.09.2020. (інтернет-публікація). Центр Журналістських Розслідувань. “Память Крыма. Бахчисарайский ханский дворец”. 08.08.2019. (ВІДЕО). “Чудо спасения «Кадиаскерских тетрадей». 19.12.2018. (ВИДЕО). “В Бахчисарае прошли одиночные пикеты против разрушения Ханского дворца”. 19.04.2018. (ВІДЕО). “Активисты рассказали о своих пикетах в защиту Хансарая”.20.04.2018 (ВІДЕО). “Чем для Вас является Ханский дворец”. 11.02.2018 (ВІДЕО). “Созвездие Гераев” (Серія відео). Спільна заява Міністерства культури України, Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (УНК ІКОМОС), Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей в україні (ІККРОМ в Україні) щодо охорони пам'ятки національного значення "Ханський палац", що є складовою об'єкта "Історичне середовище столиці кримських ханів в місті Бахчисарай", який внесений до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 09.07.2018. (звернення). Офіційна інтернет-сторінка Мінітерства культури та інформаційної політики України. “Україна закликає ЮНЕСКО вжити невідкладних заходів заради збереження Ханського палацу в Бахчисараї” 19.01.2018. (звернення). Офіційна інтернет-сторінка Міністерства закордонних справ України. "ЮНЕСКО констатує погіршення ситуації в окупованому Криму”. 26.03.2018. (інтернет-повідомлення). Офіційна інтернет-сторінка Мінітерства закордонних справ України. “ЮНЕСКО активізує моніторинг ситуації в окупованому Криму”. 10.10.2018. (інтернет-повідомлення). Офіційна інтернет-сторінка Мінітерства закордонних справ України. Аблялімова Е.Н., Левада М.Є., Андреюк Є.С., Бусол К.І., Коваль Д.О., Яшний Д.В. Методичні рекомендації з моніторингу культурної спадщини, яка залишилась на території тимчасово окупованого Криму. Київ-2019. Матеріали ГО “Кримський інститут стратегічних досліджень”. Андреюк Є.С., Бусол К.І., Коваль Д.О., Аблялімова Е.Н., Яшний Д.В. Міжнародні механізми захисту культурних цінностей на окупованих територіях. Київ- 2019. Матеріали ГО “Кримський інститут стратегічних досліджень”. Міжнародна хартія з охорони й реставрації нерухомих пам'яток і визначних місць.
Показати усі