Віртуальний музей російської агресії

Віртуальний музей російської агресії

Введіть пошуковий запит:

background

Росія захоплює перших заручників в Криму

Першими під удар окупантів та їхніх пособників потрапляють цивільні особи. Загрозливість ситуації яскраво продемонстрував випадок із викраденням 03.03.2014 «кримською самообороною» у центрі Сімферополя Решата Аметова. , чиє тіло зі слідами жорстоких тортур знайшли 15.03.2014.

До 20.03.2014 в Криму викрадають кілька десятків громадян України, серед яких  євромайданівці, журналісти, члени знімальної групи мистецького кінооб’єднання «Вавілон’13». Бойовики «кримської самооборони» та російських казачих структур, силовики з розформованого владою України спецпідрозділу міліції «Беркут» перевіряють тих, хто в’їжджає до Криму, патрулюють вулиці та вокзали нібито у пошуках «українських диверсантів». Таким чином намагаються зламати спротив окупації півострова, посіяти страх серед кримчан та в українському суспільстві загалом. Українська сторона надала докази у Європейській суд з прав людини, що співробітники ФСБ постачали парамілітарним формуванням в Криму зброю. Значну частину злочинів окупаційних сил та їх пособників вдалося зафіксувати.

Деяких з викрадених в Криму громадян України після погроз, знущань, пограбування й побиття все ж звільняють. Так трапилося, наприклад, 04.03.2014 з українським політиком і бізнесменом Геннадієм Балашовим, захопленим на виході з відділку міліції у Сімферополі, або з журналістом Радіо Свобода Левком Стеком, якого 18.03.2014 викрадають з маршрутки під Бахчисараєм, а за кілька годин викидають у полі.

Деяких викрадених утримують кілька днів. Так, 09.03.2014 на незаконному контрольно-пропускному пункті «Перекоп» захоплюють активісток Автомайдану Катерину Бутко і Олександру Рязанцеву, а також журналістку Олену Максименко, фотокореспондента Олеся Кромпляса, водія Євгена Рахно. При незаконному затримані громадян б’ють і грабують, а «Джип Вранглер», на якому приїхали журналісти, пошкоджують. Групу журналістів тримають у приміщенні СБУ в Севастополі, а активісток Автомайдану допитують на базі ЧФ РФ у тому ж місті. 11.03.2014 їх звільнили. 

15.03.2014 в Криму окупаційна влада захоплює активістів Студентської Асамблеї Марту Погорілу та Аліка Сардаряна, які їдуть для фіксації порушень під час проведення нелегітимного референдуму. Екс-беркутівці їх б’ють, піддають знущанням, а активістку ще й сексуальним домаганням. Після завершення квазіреферендуму їх відпускають.

Декого з тих, хто демонстрував чітку громадянську позицію, окупанти та їх пособники змушують силою та погрозами залишати власні оселі та виїжджати з Криму. 10.03.2014 у Балаклаві до квартири 63-річного євромайданівця, науковця Ігоря Кирющенка, який брав участь у акції спротиву окупації 09.03.2014 у Севастополі, вривається група людей з пов’язками «Російський блок» (ймовірно, так званий «батальйон «Російський блок») і погрозами змушує виїхати. 15.09.2014 у Севастополі бойовики «самооборони» викрадають під час богослужіння священника парафії Успіння Пресвятої Богородиці Севастополя, головного військового капелана Кримського екзархату Української греко-католицької церкви  Миколу Квича, піддають фізичному тиску, а окупаційна влада погрожує йому судовим переслідуванням. Після звільнення священник виїжджає з Криму.

Доля деяких українських патріотів склалася особливо трагічно. 07.03.2014 у Сімферополі безслідно зникають євромайданівці, жителі міста Рівне Валерій Ващук та Іван Бондарець, які приїхали з Києва підтримати cпротив окупації. 15.03.2014 у Севастополі «самообороновці» та колишні правоохоронці виводять із квартири проукраїнського активіста, екс-співробітника СБУ Василя Черниша, якого досі не можуть знайти. 17.03.2014 в Криму зник Валід Абу Юсуф (етнічний росіянин Сергій Селенцов, який прийняв іслам).

У Севастополі 09.03.2014 бойовики незаконного парамілітарного формування «батальйон «Російський блок» захоплюють учасників Революції Гідності, яких раніше помітили на акції спротиву окупації у сквері Тараса Шевченка. На учасників заходу нападали, в результаті частина з них опинилася у лікарні. Микола Шиптур під час захоплення проросійськими бойовиками здійснює неприцільні постріли з пістолета, щоб відірватися від переслідувачів. Владислава Поліщука і Сергія Ткачука побили, але за кілька днів відпустили. Була звільнена і Ольга Чернятинська.

У березні 2014 багатьох громадян України з активною патріотичною позицією викрадають, ув’язнюють, катують і допитують. Є загроза їх життю і здоров’ю. 09.03.2014 вранці на залізничному вокзалі Сімферополя бойовики «кримської самооборони» захоплюють співкоординатора руху «Євромайдан-Крим» Андрія Щекуна і активіста руху «Євромайдан-Крим», екс-голову Республіканського комітету АР Крим з лісового господарства Анатолія Ковальського. Того дня їх утримують у лінійному відділку міліції на залізничному вокзалі, потім кидають у перетворений на тюрму підвал військового комісаріату АРК у Сімферополі. Весь час тримають зі зав’язаними очима, на першому допиті цілком без одягу, б’ють. Окрім того Щекуна катують електрострумом, стріляють із травматичної зброї по ногах і руках (пізніше хірург витягне з його руки дві кулі). Заручники свідчать, що їх допитували кримські колаборанти та російські спецпризначенці.

11.03.2014 у центрі Сімферополя особи з кийками, які назвалися хлопцями з Ростова, знаходять у Михайла Вдовченка український прапор і конвоюють його до офісу партії «Російська єдність». Там євромайданівця б’ють і допитують, а пізніше відправляють до того ж підвалу військкомату, де кілька днів піддають тортурам, психологічному тиску та допитам.

14.03.2014 кілька автомобілів переслідують і після обстрілу з автоматичної зброї захоплюють авто з активістами Автомайдану Олексієм Гриценком, Наталією Лук’яненко та Сергієм Супруном, які надають в Криму гуманітарну допомогу заблокованим українським військовим частинам. Українців б’ють і також ув’язнюють у підвалі-тюрмі, де чоловіків піддають тортурам. Наступного дня Олексія Гриценка доправляють у Севастополь, де допитують кілька днів. Сергія Супруна продовжують катувати у Сімферополі. 16.03.2014 викрадають також операторів об’єднання кінематографістів «Вавілон’13» Ярослава Пілунського та Юрія Грузінова.


У середині березня 2014 захоплюють ще кілька цивільних громадян України. У тому ж підвалі військового комісаріату АРК піддають тортурам активіста Максима Кривиденка і випадково затриманого у Сімферополі павлоградця Юрія Шевченка. Шевченку, зокрема, прострілюють обидві ноги (пізніше хірург під час операції вилучить 9-мм гумову кулю з правої підколінної області) та відрізають частину вуха.

Посилання

Насильницькі зникнення в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією

Переглянути

Росія захоплює в полон українських військовослужбовців

Наприкінці лютого – на початку березня 2014 російська війська та їх пособники починають блокувати, а пізніше захоплювати українські військові частини та об’єкти, чинити тиск на військовослужбовців. Серед захисників України з’являються перші вбиті, поранені та полонені.

14.03.2014 у Сімферополі люди у військовій формі захоплюють начальника Сімферопольського військового госпіталя Євгена Пивоварова, вимагають прийняти присягу «на вірність народу Криму» або звільнитися.

17.03.2014 під час штурму викрадають начальника радіонавігаційної системи далекого авіанаведення підполковника Олександра Кальяна, а 18.03.2014 ще одного військовослужбовця Владислава Нечипоренка. Того ж дня у Сімферополі російські військові під час перегорів на контрольно-пропускному пункті фотограмметричного центру захоплюють в полон начальника центра полковника Андрія Андрюшина. Під час штурму цієї частини вбивають на бойовому посту українського військовослужбовця Сергія Кокуріна, який став першою жертвою збройної агресії Росії серед військових-захисників України. Тоді ж було поранено капітана Збройних сил України Валентина Федуна. 

19.03.2014 у Севастополі сотні чоловіків у формі «самооборони» та козачих формувань захоплюють приміщення штабу ВМС України. Перед тим командувач Чорноморського флоту РФ Олександр Вітко ініціював зустріч з командувачем ВМС України Сергієм Гайдуком, в ході якої безуспішно намагався схилити українського контр-адмірала до зради. Під час штурму група військовослужбовців РФ захоплює Сергія Гайдука. Підконтрольна окупантам прокуратура Севастополя повідомляє, що його буцімто затримали органи прокуратури, оскільки командувач нібито транслював у військові частини України наказ із Києва застосувати зброю до мирних громадян.


СБУ затримує російського шпигуна

12.03.2014 оперативна група департаменту контррозвідки СБУ захоплює у Херсонській області чотирьох російських шпигунів, які пересувалися під легальним прикриттям на мікроавтобусі в районі дислокації українських підрозділів. Виявлено, що вони проникли на територію Херсонщини в об’їзд прикордонних постів, мали легальні паспорти з кримською реєстрацією та встановили інфрачервоні маяки для наведення на військові об’єкти України. З їх допомогою російська авіація могла точно вийти на ціль та уразити системи протиповітряної оборони. У затриманих виявили електронну апаратуру та радіомаяки.


Керівник групи шпигунів мав паспорт на ім’я уродженця і жителя Джанкоя Арбузова. Втім керівник оперативної групи СБУ, житель Криму, виявив у його показах невідповідності. У Херсоні шпигун зізнався, що є офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ Романом Філатовим. Це стає доказом прямої участі Росії в агресії проти України, яку військово-політичне керівництво РФ намагається заперечити. Також з’ясовано, що Філатов нелегально працював на території України чотири роки, що стало черговим свідченням грубого порушення російською стороною українсько-російських угод, що забороняли проведення розвідувальних дій проти партнера.


Звільнення українських заручників в обмін на російського шпигуна

У середині березня 2014 виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов вручає народному депутату України, екс-віце-прем’єру АРК Андрію Сенченку список із 18 захоплених в Криму заручників і сина народного депутата України, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва Хайсера та доручає зайнятися їх звільненням. Для посилення переговорних позицій Сенченка призначають заступником глави Адміністрації Президента України.


З пропозицією звільнити незаконно захоплених в Криму громадян України він звертається до так званого «міністра оброни» Криму генерала Валерія Кузнєцова , якого знав з 1990-х як командувача дислокованого в автономії 32-го армійського корпусу та радника кримського президента. Той повідомляє, що питання перебуває у компетенції Міністерства оборони РФ.


Сенченко телефонує з аналогічним проханням заступнику міністра оборони РФ Анатолію Антонову, якого давно знав як дипломата. В обмін на 18 заручників росіяни зажадали передачі Філатова. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу також закликає главу Адміністрації Президента України Сергія Пашинського обміняти російського розвідника на українських заручників; у іншому випадку російське керівництво не гарантує їм  збережене життя.


19.03.2014 заступник глави Адміністрації Президента України доставляє офіцера ГРУ ГШ РФ Філатова у посольство РФ в Києві для ідентифікації. Наступного дня відбувається перше велике звільнення заручників та військовополонених-українців в обмін на полоненого російського шпигуна. З Києва літаком відправляють до Москви Філатова, натомість росіяни відпускають 8 громадян України, які через блокпост на Чонгарському півострові  залишають тимчасово окуповану територію. Серед звільнених – командувач Військово-Морських Сил України Сергій Гайдук, євромайданівці Андрій Щекун , Анатолій Ковальський , Олексій Гриценко.


21.03.21 російськи окупанти відпустили ще двох громадян України. Процес тривав до травня 2014, коли питання кримських заручників, загалом, перейшло від Міністерства оборони РФ у відання ФСБ. За інформацією Андрія Сенченка, за цей час в обмін на Філатова Україні вдалося визволити загалом 40 українських громадян.


P.S.

Викрадення, катування, вбивства проукраїнських активістів у тимчасово окупованих Криму і окремих районах Донецької і Луганської областей, незаконні засудження кримчан та жителів інших регіонів України нелегітимними “судами” в Криму або судами в РФ тривають.

07.04.2021 уповноважена Верховної Ради України з питань прав людини повідомила, що Росія незаконно переслідує 133 громадян України за політичними мотивами, із яких 114 осіб ув’язнено: 97 перебувають у РФ, 17 в Криму. При цьому 78 громадян України є кримськими татарами. На тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу Росія та підтримувані нею сили утримують 376 людей. Правозахисники повідомляють про 45 зниклих безвісти в Криму протягом 2014–2020, доля 15 з них невідома досі. Експерти припускають, що більшість з них вбито.

Протягом 2014–2020 відбулося три хвилі звільнень. Найбільше (2957) вдалося звільнити під час першої хвилі у березні 2014 – грудні 2015, завдяки посиленому тиску на Росію міжнародної коаліції, захопленню українськими військовими значної кількості громадян РФ, які воювали на Сході України, та Мінським домовленостям. У 2016 – листопаді 2017 були одиничні випадки. За інформацією Служби Безпеки України у 2016, наприклад, українська сторона повернула 16 своїх громадян.

Велике повернення відбулося 27.12.2017. Попередньо влада України погодилася передати бойовикам 306 утримуваних, а підконтрольні Росії злочинні угруповання «ЛНР» і «ДНР» – 74 особи. Втім реально на окуповану частину України виїхало 233 особи, оскільки 73 інших не захотіли повертатись. На підконтрольну ж Україні територію повернулися 73 особи (одного бойовики не відпустили). У 2019–2020 рр. на вільну територію України повернулося понад 130 осіб.

Андрій Іванець, кандидат історичних наук

Джерела

Андрій Сенченко: Російський депутат запропонував мені 20 млн дол. за те, щоб пустити воду в Крим. 06.03.2018 Бутусов Ю. Как украинская контрразведка ровно год назад захватила первого шпиона в российско-украинской войне. 12.03.2015. Украина: Активисты задержаны и избиты, один подвергся пыткам. 25.03.2014. В Севастополе пророссийские активисты избили оппонентов. ББС. 9 марта 2014 ГПУ розслідує факт викрадення координатора Кримського Майдану Андрія Щекуна. Євчин Д., Аннітова І. Перша смерть під час окупації Криму: прапорщик Сергій Кокурін загинув у бою з військовими Росії. Свидетельские показания координатора движения «Евромайдан-Крым» Андрея Щекуна, побывавшего в плену у российскиз военных, по делу об установлении факта вооруженной агрессии РФ. 24.03.2016. Как проходила спецоперация, когда 40 украинцев обменяли на одного российского разведчика? Ведущая И. Ромалийская. Гость А. Сенченко. Командувача ВМС України Гайдука викрали зі штабу в Севастополі. 19.03.2014. Командувача ВМС України Гайдука тимчасово затримали. Прокуратура має питання до командувача. 19.03.2014. Конашевич С. Євромайдан проти окупації. Урядовий кур’єр. 02.10.2020. Кушнір М. Обмін полоненими: 73 українці повертаються додому (відео). 27.12.2017. Люди «сірої зони». Свідки російської анексії Криму 2014 року / упоряд. та вступ Андрієвська А., Халімон О. Київ : К.І.С., 2018. 264 с. Моісеєва А. «За спиной сил «самооброны Крыма», конечно, встали наши военнослужащие»: чи контролювала Росія парамілітарні формування у Криму? 24.03.2021. Невідомі викрали журналіста Радіо Свобода, а потім залишили у полі. 19.03.2014. Перші жертви російської анексії Криму. 18.03.2014. Росія незаконно переслідує 133 українських громадян за політичними мотивами – Денісова. 06.04.2021. Руденко А. «Крим у 2014 році вже вилікувати було неможливо» – Гайдук. 03.03.2014. Сенченко А.: Російський депутат запропонував мені 20 млн дол. за те, щоб пустити воду в Крим. Інтерв’юер І. Ромалійська. 06.03.2018. Солончак В. Український спротив окупації: рух «Євромайдан-Крим» лютий-березень 2014. Сергей Супрун: нас били и спрашивали, зачем бандерлоги приперлись в Крым. Интервью взяла Д. Курышко. 21.03.2014. Ті, що зникли за Крим. URL: http://ua.missingcrimea.tilda.ws/ Томак М., Решетилова О. Як витягали заручників. У Криму відпустили ще двох заручників. Операторів «Babylon-13» відпустили на свободу. 21.03.2014. У СБУ озвучили кількість українців, звільнених з полону бойовиків. У Сімферополі півтисячі людей виступають проти референдуму. 09.03.2014. Удовенко А. Хронологія обмінів полоненими. Филатов Роман Борисович Ухвала Європейського суду з прав людини по прийнятності справи "Україна проти Росії" № 20958/14.
Показати усі