Віртуальний музей російської агресії

Віртуальний музей російської агресії

Введіть пошуковий запит:

background

Феномен «Кримської солідарності»

Коли заходиш на сайт «Кримської солідарності» або на їхню сторінку у фейсбуці, бачиш герб КС: біло-синій щит із вежею, небом і кримськими горами. Вхід у вежу має вигляд решітки. Це символ тюрми. Щит символізує сутність КС: захист людей від утисків і репресій окупаційної влади.

У діяльності КС існують три основних напрями: соціальний, юридичний та інформаційний. Розвиток усіх трьох можна оцінити як надзвичайно успішний і такий, що повністю виправдовує ключове слово у назві. Відчуття солідарності й надання постійної, реальної, адресної допомоги дає можливість фізично виживати сім’ям репресованих, які опинилися у дуже скрутному становищі після арешту чоловіка, батька, брата, сина...
Не менш важливим є й відчуття моральної, духовної підтримки, єднання у біді, яке дає сили не здаватися, не опускати руки, не впадати у відчай. Проводиться й активна просвітницька робота, люди поступово стають більш обізнаними у своїх правах і законодавчих нормах, краще підготовленими до випробувань обшуками чи затриманнями.

Різні аспекти щоденної діяльності КС обговорюються й аналізуються на щомісячних зібраннях. Сильною стороною КС є також її «горизонтальний» мережевий характер, тобто відсутність одного визнаного лідера, усунення якого могло би паралізувати активність руху. Натомість наявність низки координаторів і потужної команди адвокатів надає КС можливість гнучко й оперативно реагувати на постійні виклики, ставати дедалі сильнішими й популярнішими.

За 5 років, що минули після першої зустрічі адвокатів з родинами потерпілих у квітні 2016, «Кримська солідарність» перетворилася на потужний рух, добре відомий не тільки в Криму та на материковій Україні, а й далеко за її межами. Зустрічі КС відбуваються в останню суботу кожного місяця. І якщо на першій було 15 людей, на третій – 40, то згодом засідання відвідували вже сотні, а зали не вміщали усіх охочих.

«Я вже переконався, що на зміну одним прийдуть інші. Заарештували десятьох ‒ вийшли сто»

Сервер Мустафаєв,  один з координаторів КС

Чергове засідання : порядок денний

27.01.2018 засідання КС відбувається у Судаку. На нього приїжджають понад 200 учасників зі Сімферополя, Бахчисарая, Ялти, з усього Криму. Це вже традиційно адвокати, родичі політв’язнів (деякі – з дітьми), кримські активісти й журналісти, «озброєні» телефонами, камерами, штативами, і просто бажаючі взяти участь і чимось допомогти. Прибуває на ці збори і відомий російський журналіст Антон Наумлюк, який багато своїх репортажів присвячує темам окупованого Криму та кримських татар.

Це 1-і збори КС у 2018 і 22-і – від початку її створення. Настрій – піднесений, через радість зустрічі з однодумцями, але разом з тим діловий. Координатор Сервер Мустафаєв оголошує порядок денний: обговорення останніх судових процесів над політв'язнями, діяльність громадських захисників, які представляють інтереси затриманих на пікетах, черговий етап «Кримського марафону» (збір грошей для оштрафованих), допомога дітям і сім’ям репресованих. Після спільної молитви засідання розпочинають виступи адвокатів.

Першим доповідає провідний адвокат Еміль Курбедінов. Він встигає розповісти про судовий процес над «ялтинською шісткою» – шістьма кримськими мусульманами, яких звинувачують у причетності до Хізб ут-Тахрір і яких вивезли до Ростова, де їх судитиме військовий суд, а також про те, як просувається справа Веджіє Кашка. Раптом засідання переривають…

Посилання

Насильницькі зникнення в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією

Переглянути

Вторгнення «силовиків»

Увійшовши до зали, місцевий активіст Руслан Бєлялов перериває адвоката словами: «Я прошу не хвилюватися, але до нас під'їжджають автозаки».
Озброєні бійці ОМОНу в масках спершу починають заглядати у вікна, а потім заходити всередину і вишикуватися вздовж стін. Водночас через бічні двері з’являються поліцейські та співробітники Центру боротьби з екстремізмом («Центр Е», так звані «ешники»), також у масках, але присутні їх впізнають. Прибуває навіть кінолог зі службовою вівчаркою.
На запитання адвокатів, чим пояснити цей «візит», поліцейський офіцер не дуже впевнено відповідає, що був анонімний дзвінок з повідомленням, нібито в цьому приміщенні збираються підозрілі люди, з сумками, в яких, можливо, зброя.

Проте поведінка силовиків фактично спростувує цю версію. Вони одразу ж починають вимагати, щоб їм показували документи. Учасників фотографують, при тому навіть не імітують якихось пошуків зброї або інших заборонених предметів.
Громадські журналісти починають активну «зустрічну» зйомку силовиків і поліцейських. Учасники зборів демонстративно не реагують на вторгнення, намагаються продовжити засідання. Така поведінка спричиняє певну розгубленість і роздратованість окупантів. Вони блокують двері та заявляють, що нікого не випустять без перевірки документів.

«Мирне» розв’язання критичної ситуації

Порадившись, адвокати вирішують піти на певні поступки. Тож люди починають підходити з документами, але при тому одностайно відмовляються давати будь-які показання, посилаючись на Статтю 51 конституції РФ. Після того їх починають випускати, на виході ще раз перевіряючи і фотографуючи документи.

Увечері майже всі учасники роз’їджаються. Залишаються деякі журналісти й адвокат Ліля Гемеджі. Між нею та поліцейським цікавий діалог:

«Ви будете давати пояснення?» ‒ запитує її поліцейський.

«Щодо чого?» ‒ здивувалася правозахисниця.

«Ну, через наше прибуття», ‒ туманно відповідає чоловік у поліцейській зимовій шапці.

«А навіщо ви приїхали?» ‒ уточнила Гемеджі.

«Ми й намагаємося це з'ясувати!» ‒ вигукнув поліцейський і всі щасливо засміялися.

Замість «пояснення» Ліля разом з іншими адвокатами готує скаргу, описавши порушення, зокрема, 5-ї статті Конвенції про захист прав людини та основних свобод, оскільки утримували людей безпідставно, а також 11-ї, про мирні зібрання.

«Я зафіксувала факт того, що опитування, яке проводилося тут сьогодні, ‒ незаконне. Що нас незаконно проти нашої волі понад чотири години тримали тут. Про це я також написала в поясненні. Я вважаю це методом залякування відносно себе та всіх осіб, які сюди прибули. Й опитувати щодо того, з якою метою ми тут зібралися, нас ніхто не мав права. Це все суперечить закону»

Ліля Гемеджі

P.S.

Таке вторгнення силовиків на мирні збори на приватній території відбулося вперше (але не востаннє).
Наведений епізод лише одного дня з життя «Кримської солідарності» не розкриває всього масштабу її діяльності, але свідчить про витримку й набуту впевненість у собі її членів.

Крім відвертих репресій проти членів «Кримської солідарності», які тривають і посилюються, окупаційна влада шукає всілякі засоби для того, щоб максимально залякати її учасників і відрадити інших від участі в її діяльності та надання підтримки.

Проте у випадку КС репресивна машина не досягла своєї цілі і фактично зазнала поразки: того ж дня правозахисник Абдурешит Джеппаров заявить, що активісти не мають наміру припиняти свої зібрання у зв'язку з «підвищеною увагою» з боку російських силовиків. Ніякі подальші переслідування, обшуки, арешти, неймовірно жорстокі вироки з термінами ув’язнення, що сягають 20 років – винесені людям, які не вчинили жодного злочину, – не змогли зламати КС. Навпаки, чисельність активістів і рівень підтримки продовжують зростати.
Показова й доля згаданого координатора Сервера Мустафаєва: 21.05.2018 в його будинку був проведений обшук, після чого активіста заарештували. Крім «стандартного» звинувачення в «участі у діяльності терористичної організації» (ч. 2 ст. 205.5 КК РФ), 22.02.2019 йому висунули ще одне: у «скоєнні дій, спрямованих на насильницьке захоплення влади» (ст. 278 КК РФ). 16.09.2020 військовий суд у Ростові-на-Дону засудив правозахисника до 14 років колонії суворого режиму.

Але й після наймасштабнішої атаки на КС 27–28.03.2019, чергова зустріч  відбулася вже 31.03.2019 у переповненій залі. У виступах лунало: «Кримська солідарність» – це кримськотатарський народ і всі ті, хто приєднується до мирного спротиву у Криму. Сьогодні з нами немає наших 24 друзів, братів, колег. Але замість них прийшли десятки і сотні людей» (Муміне Салієва).

При тому КС, ініційована саме кримськими татарами, які врахували власні традиції руху за повернення з місць депортації, виявилася головним центром мирного спротиву окупації, до якого тяжіють і поступово приєднуються усі інші «дисиденти».

На цей час слідчим відділом ГУНП в АР Крим та м. Севастополі здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактами незаконного затримання та порушення недоторканості житла на тимчасово окупованій території півострова Крим громадських активістів «Кримської солідарності» Сейрана Салієва, Енвера Сейтосманова, Ернеста Сейтосманова, Сервера Мустафаєва та Едема Смаілова за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 146, 162 КК України.

Завдяки розвиненій мережі громадських журналістів, блогерів, стрімерів, КС стала основним джерелом інформації про порушення прав і свобод людини в Криму, якою користуються і органи влади України, і професійні українські та зарубіжні журналісти, і міжнародні організації. Швидкий розголос, відео- та фото-фіксація кожної нової репресивної акції в деяких випадках дозволяють відстояти справедливість і попередити вживання жорсткіших методів. Успішна самоорганізація мирного спротиву, миттєва мобілізація щоденного опору і реальна підтримка мужніми кримчанами усіх тих, хто її потребує, перетворили «Кримську солідарність» у потужну спільноту, здатну ефективно протистояти репресивному окупаційному режиму.

Феномен КС дійсно є унікальним в історії ненасильницьких рухів опору. За кілька років своєї діяльності КС набула такого визнання й популярності, які важко порівняти з будь-яким подібним явищем у сучасному світі. У грудні 2019 «Кримська солідарність» була окремо згадана у Резолюції  ГА ООН, що є дуже рідкісним явищем. На КС посилаються, її цитують, про неї пишуть найпрестижніші світові ЗМІ.

«...Солідарність – це коли на місце одного заарештованого встають десятки. І якщо в Криму станеться ще щось, я точно знаю: люди підтримають».

Александра Криленкова

Опубліковано 2021-09-01

Наталія Беліцер

Інститут демократії імені Пилипа Орлика

Джерела

Кримська дійсність vs «Кримська солідарність». Антон Наумлюк, 29.01.2018 Crimean Tatar rights lawyer Emil Kurbedinov wins major human rights award. Halya Coynash, 26.05.2017. У Криму йде спецоперація проти Меджлісу - Чубаров. Укрінформ Окупанти увірвались на засідання кримськотатарського громадського руху. 27.01.2018, Безправ'я за дзвінком: як російські силовики перевіряли засідання «Кримської солідарності». Тетяна Курманова, 30.01.2018. Crimean Tatar political prisoner jailed for Crimea Solidarity named Ukraine’s Volunteer of the Year. By Halya Coynash, 02.12.2017 Все задержанные сегодня оккупантами крымские татары в Бахчисарае - члены организации, помогающей семьям политзаключенных, - Смедляев. 11.10.17 Силовики на засіданні «Кримської солідарності» в Судаку хотіли «погрузити всіх у автозаки» – очевидець. 27.01.2018, Активісти «Кримської солідарності» продовжать збиратися, не зважаючи на увагу силовиків – правозахисник. 27.01.2018, Сервер Мустафаєв: про «Кримський марафон», мирний протест і солідарність кримських татар. Ілля Тарасов, 21.02.2018, У Криму на три тижні заарештували кримськотатарського активіста Мустафаєва. 22.05.2018 У Ростові-на-Дону затримано активістів "Кримської солідарності", 28.03.19 Резолюція «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» була ухвалена на пленарному засіданні ГА ООН 18.12.2019. «Кримська солідарність» - веб-сайт «Кримська солідарність» - Facebook
Показати усі