Титан вважають металом майбутнього, а його видобуток − дуже перспективним і прибутковим напрямом економіки. Діоксид титану використовують для виготовлення лакофарбової продукції, пластмас, каучуку, гуми, паперу та багатьох інших матеріалів і виробів. А втім, способи виробництва титану в сучасному світі дуже відрізняються, застарілі – вкрай небезпечні для довкілля та життя людей.

«Кримський титан» − найбільший та основний виробник діоксиду титану на території Східної Європи. Перший цех був введений в експлуатацію ще у 1969. Підприємство виробляє й іншу хімічну продукцію: залізоокисний пігменти, мінеральні добрива, сірчану кислоту, сірчанокислий алюміній, алюмінат натрію, рідке скло, залізний купорос, фосфогіпс.

Завод, що знаходиться на частині перешийку, який з’єднує Крим і материкову частину України, потребує модернізації. Наприкінці 1990-х державне підприємство частково корпоратизується. У 2011 Віктор Янукович підписав закон, за яким виключив Кримське виробниче об'єднання «Титан» разом з 9 іншими підприємствами України з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Вже у грудні 2012 р. 100% акцій ПрАТ «Кримський титан» сконцентрувала компанія Ostchem Germany GmbH українського бізнесмена Дмитра Фірташа (досі йому належала 50% -1 акція підприємства).

Для України це стратегічно важливий об’єкт. «Кримський титан» і «Кримський содовий завод» (інший великий актив Дмитра Фірташа, що наразі знаходиться в тимчасово окупованому Красноперекопську) є провідними хімічними підприємствами Криму. Потужність першого дозволяє випускати 80 тис. тонн в рік діоксиду титану. До російської агресії тут працювало близько 4,9 тис. осіб. Близько 80% продукції підприємства експортувалося у більш ніж 60 країн, зокрема в Китай, Південну Корею, Тайвань, Сінгапур, Туреччину, Італію, Німеччину, Іран, Бразилію, Канаду, Мексику. У 2012 тут урочисто відкрили новий, коштовний комплекс із виробництва сірчаної кислоти, що відповідав міжнародним нормам екологічної безпеки.

Підприємство залежне від сировини з Житомирської та Дніпропетровської областей, від води Північно-Кримського каналу та української електроенергії. Частина працівників мешкають у сусідній Херсонській області.

Результатом незаконної господарської діяльності Росії у Криму, наслідком нехтування заходами безпеки, порушення технологічного процесу стало справжнє екологічне лихо в регіоні, масштаби якого досі приховуються.

Катастрофа на підприємстві стається вночі, 24.08.2018. Це викид в атмосферу невідомої речовини, за попередніми даними – діоксиду сірки або сірчистого ангідриду. Повторні викиди відбуваються 03–04.09.2018. Через це страждають мешканці як тимчасово окупованого півострова (значної площі Красноперекопського району), так і Херсонської області (частини Каланчацького і Чаплинського районів).

Викиди токсичних речовин загрозливі для життя та здоров’я людей, забруднюють довкілля. Місцеві жителі скаржаться на металічний присмак у роті, печію, важкість дихання, кашель, запалення слизової роту, носу, горла, очей, опіки дихальних шляхів. Деякі люди госпіталізовані, однак переважно їм ставлять інші діагнози – гостра респіраторна вірусна інфекція або алергія. У найближчих містах і селах окислюються металеві предмети, з дерев опадає листя, в повітрі відчувається стійкий запах кислоти, з ладу виходить техніка. Через забруднення повітря, сірчаний туман люди масово скуповують маски. Відчутні матеріальні збитки, гине урожай.

Про небезпечну ситуацію на підприємстві одними з перших повідомляють представники Міністерства оборони України. На Херсонщині постраждали українські прикордонники, які несуть службу неподалік адміністративної межі з Кримом. З них 61 звертається до медиків. При обстеженні контрольного пункту в’їзду-виїзду «Каланчак» на металевих конструкціях виявляють корозію та масляний наліт жовтого кольору. У зв’язку з небезпечною екологічною ситуацією КПВВ «Каланчак» і «Чаплинка» тимчасово призупиняють роботу.

Окрему загрозу для роботи хімічного виробництва створюють підрозділи окупаційних військ і прикордонної служби ФСБ РФ, які у районі Перекопу проводять заходи бойової підготовки зі стрільбами.

На підконтрольних територіях уповноважені органи України проводять екологічні заміри. 31.08.2018 Державна екологічна інспекція України виявляє вдвічі збільшену концентрацію сульфатів у ґрунті. 01.09.2018 вже у пробах води лабораторія Херсонського обласного управління водних ресурсів фіксує перевищення за такими показниками: мінералізація – у 2,4 раза, хімічне споживання кисню – у 6,3 раза, заліза загального – у 9,7 раза, хлоридів – у 2,2 раза, жорсткості – у 3,5 раза. На загрози для людей вказують й результати подальших подібних досліджень.

04.09.2018 Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини передав інформацію про викиди шкідливих речовин в районі Армянська в ООН, ОБСЄ, ВООЗ, Міжнародний комітет Червоного Хреста.

У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України повідомляють про супутникові знімки дахів заводу, де станом на 09.09.2018 помітили проведення ремонтних робіт. Тобто забруднення сталося через порушення технологічних процесів, проте з’ясувати точніші причини за обставин тимчасової окупації складно.

Окупантами джерело та причини забруднення тривалий час замовчуються. Розповсюджуються листівки, де йдеться про хлористий титан, хоча на підприємстві застосовується інша технологія виробництва. Оперативна інформація відсутня. 01.09.2018 до святкування «першого дзвоника» школярі та їхні батьки масово виходять на забруднені вулиці міста.

Лише через 12 днів після першого викиду окупаційна адміністрація оголосить про вивезення дітей з Армянська. Евакуацією це так і не назвуть, лише «продовженням канікул».

Плутані заяви продовжуються й після чергового токсичного викиду в ніч на 14.09.2018. Так званий «начальник управління цивільного захисту головного управління МНС Росії по Криму» Олексій Фрідман оголошує про запровадження в Армянську надзвичайного стану, оскільки «в атмосфері зафіксували перевищення шкідливих речовин в п’ятикратному розмірі». Натомість у так званому «управлінні Росспоживнагляду» стверджують про відсутність токсичних отруєнь.

Зрештою роботу заводу призупиняють. Однак вже у жовтні 2018, всупереч очікуванням і заявам окупантів, виробництво відновлять. На півночі Криму після цих катастрофічних подій  щороку фіксують підвищення показників забруднення атмосферного повітря, ґрунтів і води.