Українські бурові установки й надалі перебувають під російським контролем. Протягом 2014–2020 окупанти незаконно пробурять ще 9 свердловин на Одеському газоконденсатному родовищі. Незаконну економічну діяльність на українському шельфі прикриватимуть кораблі російського Чорноморського флоту та ракетні катери Берегової охорони ФСБ. На самих установках постійно чергуватимуть військовослужбовці сил спеціального призначення та морської піхоти Росії.
Агресія держави-окупанта у північно-західній частині Чорного моря призвела до втрати Україною цінного майна та контролю над ресурсами шельфу. Крім того, посилена військово-морська присутність Росії біля узбережжя Одеської області становить загрозу судноплавству та вимагає постійної готовності сил берегової оборони України в цьому регіоні.
Восени 2014 Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за фактом незаконного захоплення майна ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз". ГПУ внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо протиправного заволодіння його майном і за фактом незаконного видобутку природного газу службовими особами зі створеного Росією на окупованому півострові клона «Державне унітарне підприємство Республіки Крим «Чорноморнафтогаз».
За процесуального керівництва прокуратури АР Крим та міста Севастополя повідомлено про підозри окупаційним «голові Ради міністрів Республіки Крим» (на момент вчинення злочину) та «голові Державної Ради Республіки Крим» у вчиненні широкомасштабного та систематичного привласнення публічного майна, що знаходиться на території окупованого півострова, зокрема, державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», за ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після окупації Російською Федерацією півострова Крим та так званого «обрання» підозрюваних на вищевказані «керівні» посади в окупаційній адміністрації РФ в Криму, підозрювані ухвалили низку незаконних рішень щодо націоналізації державного майна, яке перебуває у державній власності України на території АР Крим та м. Севастополя. Продовжуючи злочинну діяльність, підозрювані забезпечили виконання вказаних рішень шляхом передачі зазначеного майна у федеральну або «республіканську».
17.10.2016 «Чорноморнафтогаз» ініціював позови до РФ в міжнародних судах. Інвестиційний спір поданий від «Групи Нафтогаз» до РФ на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом РФ «Про заохочення і взаємний захист інвестицій». РФ не бере участі в зазначеному процесі. 22.02.2019 арбітражний трибунал в Гаазі ухвалив рішення щодо юрисдикції та відповідальності. Стосовно юрисдикції трибунал визнав обґрунтованими вимоги «Нафтогазу» за українсько-російською інвестиційною угодою та зобов’язання Росії перед українськими інвесторами в Криму. Стосовно відповідальності трибунал визнав, що РФ незаконно експропріювала активи «Нафтогазу» в Криму та порушила свої зобов’язання щодо забезпечення повного та безумовного юридичного захисту інвестицій.
У грудні 2017 за позовом України до Росії за Конвенцією ООН з міжнародного морського права було сформовано Арбітражний трибунал для розгляду справи «Україна проти Російської Федерації». 19.02.2018 Україна подала до нього меморандум про порушення Росією положень Конвенції ООН. Україна просить Арбітражний трибунал припинити порушення Російською Федерацією Конвенції ООН та підтвердити права України в Чорному й Азовському морях та у Керченській протоці, у тому числі зобов’язати Росію «поважати суверенні права України в своїх водах, зупинити крадіжку українських ресурсів, а також виплатити компенсацію за завдану шкоду».
Так зване «Державне унітарне підприємство Республіки Крим «Чорноморнафтогаз» у 2014 було внесене до санкційних списків країн Європейського союзу, Сполучених Штатів Америки, Канади, Норвегії, Швейцарії, Австралії, Японії та Ліхтенштейну. До вітчизняного санкційного списку фейкове підприємство потрапило в червні 2018.