РФ спрямувала військовий екіпаж і ЗРК «Бук» на схід України за запитом російських агентів Ігоря Гіркіна та Олександра Бородая, шляхом звернення останніх до очільника окупаційної адміністрації РФ в Криму Сергія Аксьонова, тодішнього заступника начальника Головного розвідувального управління РФ Олексія Дюміна, першого заступника керівника Прикордонної служби ФСБ РФ Андрія Бурлаки та помічника президента РФ Олександра Суркова. 19.06.2014 запит був задоволений президентом РФ за результатами засідання Ради Безпеки РФ.

23.06.2014 екіпаж та ЗРК «Бук» 3х2 (332) із чотирма ракетами зі складу 53 курської зенітної ракетної бригади Збройних сил РФ рушили з військової бази в місті Курськ у сторону України. Екіпаж складався з чотирьох осіб: командир, два оператори та механік-водій. Командир ніс безпосередню відповідальність за пуск ракети.

25.06.2014 екіпаж та ЗРК «Бук» 3х2 дістались українсько-російського кордону на хутір Нижньомітякін біля міста Міллерово Ростовської області. Станом на 15.07.2014 було відомо про перебування на кордоні з Україною 193 військовослужбовців зі складу 53 бригади.

У ніч з 16 на 17.07.2014 ЗРК «Бук» 3x2 перетнув кордон на вантажному трейлері поблизу селища міського типу Сєверний Луганської області. ЗРК слідував по такому маршруту: Сорокине – Луганськ – Алчевськ – Дебальцеве – Єнакієве – Макіївка – Донецьк – Макіївка – Зугрес – Шахтарськ – Чистякове – Сніжне. Від міста Сніжне ЗРК «Бук» прямував своїм ходом до місця пуску ракети поряд зі селищем міського типу Первомайський Донецької області. 

Весь процес транспортування ЗРК «Бук» 3x2 до місця пуску здійснювався російськими агентами за визначеною ієрархією: Ігор Гіркін > Сергій Дубінський > Олег Пулатов (був виправданий в подальшому) > Леонід Харченко.

Ці ж особи поспіхом приймали рішення після збиття літака про транспортування ЗРК «Бук» 3x2 на трейлері назад до РФ таким маршрутом: міста Сніжне – Хрустальний – Дебальцеве – Луганськ – селище міського типу Сєверний. На комплексі не вистачало однієї з чотирьох ракет. 18.07.2014 комплекс перетнув кордон у бік РФ. 

Майже одразу після збиття цивільного літака Ігор Гіркін про це відзвітував як про збиття нібито військового транспортного літака АН-26. Однак, вже за декілька годин публікацію видалено. РФ почала фальсифікувати докази та продукувати безліч версій події. Зокрема, російська пропаганда стверджувала, що боїнг збитий нібито українським військовим літаком СУ-25 або ж українським ЗРК «Бук» із підконтрольної Україні території. Ці версії були спростовані. Російські медіа публікували й нібито супутникові знімки, які виявились теж підробкою.

25.05.2018 за результатами роботи Ради безпеки Нідерландів та Спільної слідчої групи Нідерланди та Австралія запросили РФ до обговорення аспектів її відповідальності за вчинене міжнародно-протиправне діяння для забезпечення відшкодування шкоди (здійснення репарацій). З березня 2019 по 15.10.2020 тривали конфіденційні обговорення між трьома державами, поки РФ не оголосили про припинення своєї участі. 

10.07.2020 Нідерланди ініціювали міждержавну скаргу проти РФ в Європейському Суді з прав людини з метою встановлення фактів порушення прав людини та забезпечення відшкодування шкоди потерпілим з боку РФ. Скарга була об’єднана зі скаргами України проти РФ щодо порушень прав людини на сході України. 

У скарзі Нідерланди стверджують, що РФ неправомірно позбавила життя пасажирів та екіпаж літака; не забезпечила прийняття розумних та необхідних заходів, що мали б виключити можливість збиття цивільного літака російськими військовими; не забезпечила проведення ефективного розслідування катастрофи та не забезпечила ефективну допомогу в розслідуванні Спільної слідчої групи та Ради безпеки Нідерландів; нехтує стражданнями родичів потерпілих.

30.11.2022 Європейський Суд з прав людини визнав скаргу Нідерландів прийнятною та встановив, на перший погляд, обґрунтованість тверджень Нідерландів. Тепер справа очікує на розгляд по суті, що передбачитиме встановлення фактів порушення Конвенції та визначення шляхів відшкодування шкоди. 

Також значні зусилля докладено задля встановлення та притягнення до відповідальності безпосередніх виконавців злочину. 

29.07.2015 ряд держав, серед яких і Україна, запропонували Раді Безпеки ООН створити Міжнародний кримінальний трибунал щодо малазійського рейсу MH17 для притягнення до кримінальної відповідальності конкретних виконавців. Передбачалось зняття імунітетів із вищих посадових осіб будь-якої держави перед таким судом, а тому в цьому не була зацікавлена РФ. Серед 15 членів Ради Безпеки ООН лише РФ проголосувала проти та ветувала створення трибуналу. 

Олега Пулатова було виправдано, оскільки не вдалось поза розумним сумнівом довести його вклад в наведені злочинні дії, зокрема встановити його внесок в розгортання ЗРК «Бук» 3х2. Водночас, підсудний був обізнаний із розгортанням комплексу та був призначений його формальним координатором. Розслідування змогло встановити, що вказівки Сергія Дубінського щодо розгортання ЗРК «Бук» 3х2 були виконані та спрямовані на Леоніда Харченка. 

Наразі кримінальне розслідування призупинене, оскільки не вдалось встановити інших осіб, які можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності в національному суді Нідерландів. Водночас, кримінальне провадження не закрите, за наявності нових відомостей його можуть продовжити.