Мешканці невеликого села Гроза, що на Куп’янщині, жили дружно. До повномасштабної війни мало не кожні вихідні у місцевому кафе «Супутник» збиралися за столом із різних приводів: веселих, як то дні народження, хрестини чи весілля, так і сумних – проводжали в останню путь.

24.02.2022 Андрій і його син Денис Козир перебували у Польщі. Щойно дізналися про російське вторгнення, відразу повернулися в Україну та стали на захист Батьківщини. Вони опинилися на Луганщині, брали участь у битві за Попасну, але у різних підрозділах. 

29.03.2022 року Андрія Козира смертельно поранено. Поховати його у Грозі не було жодної можливості. Населений пункт окупували росіяни ще наприкінці лютого. 

09.09.2022, під час Слобожанського контрнаступу, село визволили українські захисники. Відтак Денис Козир докладає усіх зусиль, щоб перепоховати батька у рідному селі.  

На теракт у Грозі реагує міжнародна спільнота. Зокрема Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Борелль висловлює солідарність із українським народом і запевняє, що цей черговий воєнний злочин росіян не залишиться без справедливого покарання. Верховний комісар Організації Об’єднаних Націй з прав людини Фолкер Тюрк направляє польову групу експертів у село, щоб детальніше дослідити обставини обстрілу. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш засуджує російський злочин. Близькі за тональністю заяви зробили  представники урядів Австрії, Великої Британії, Естонії, Молдови, Німеччини, США, Польщі та Чехії.

Рада Безпеки ООН скликає засідання через масове вбивство цивільних у Грозі. Постійний представник України Сергій Кислиця порівнює дії російських військ в Україні з діями нацистської Німеччини. Як 80 років тому нацизм стирав з лиця землі цілі села і міста, так само й сьогодні рашисти знищують мирне населення на цивільну інфраструктуру в Україні.

Представник Росії Васілій Небензя заявляє, що в момент удару відбувався похорон нібито одного з «високопоставлених українських націоналістів» і там начебто перебувало безліч його «спільників-неонацистів». Фактично Росія бере на себе відповідальність за теракт у Грозі.

Тим часом кремлівська пропаганда відпрацьовує звичну тактику створення «білого шуму». Telegram-канали і «сміттєві» сайти паралельно поширююють декілька «альтернативних версій», що суперечать одна одній: про «постановку» українських спецслужб, провокацію з метою підставити росіян, помилковий удар через наведення ракети на «скупчення мобільників», а, врешті решт, «успішну ліквідацію великої кількості українських нацистів та іноземних найманців». Речник Путіна Пєсков вкотре повторює, що російські війська нібито «не обстрілюють цивільні об’єкти». Росіяни брешуть так само, як брехали після збиття малайзійського «Боїнга» у 2014-му, бомбардування пологового будинку і драмтеатру в Маріуполі, обстрілу вокзалу в Краматорську, торгового центру в Кременчуці, виявлення масових захоронень у Бучі та Ізюмі у 2022-му, підриву Каховської ГЕС 2023-му, регулярних ударів по житлових будинках в українських містах. 

Жодного чинного військового на поминальному обіді у Грозі не було. На той момент Денис Козир вже демобілізувався з лав Збройних сил України за станом здоров’я. Про військові об’єкти або техніку також не йдеться. 

ОТРК «Іскандер» – це високоточна зброя, задеклароване розробником відхилення балістичної ракети від цілі складає 5-7 метрів. Військові РФ свідомо вчинили черговий воєнний злочин проти цивільного населення. За кількістю жертв теракт у Грозі став на той момент найбільш кривавим на Харківщині з часу початку повномасштабного вторгнення. Слідче управління Головного управління Національної поліції в Харківській області кваліфікувало злочин як порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).

Коли завершаться останні похорони, роз’їдуться рятувальники, правоохоронці, журналісти, волонтери, Гроза залишиться сам на сам зі своїм горем.

Чимало жителів покинуть село. Часто останнє, що їх проводжатиме на виїзді з рідних місць – цвинтар, який за кілька днів збільшився на третину з табличками, де на всіх одна дата смерті – 5 жовтня.

А от тих, хто прибуватиме в село на зупинці зустрічатиме банер: «Вбивці мають ім’я. Володимир Мамон вбив 59 односельчан за гроші РФ».

Власник закладу категорично відмовиться відновлювати своє кафе та магазин. На місці трагедії плануватимуть звести меморіал у пам'ять про тих, кого забрав «русскій мір».

Вбиті російською ракетою мешканці Грози не перші та не останні цивільні жертви повномасштабної агресії. Станом на 01.06.2024, Офіс генерального прокурора задокументує загибель понад 12 тисяч цивільних громадян України, у тому числі 551 дитини. Ця статистика не враховує вбитих під час варварської облоги Маріуполя, інших знищених українських міст і сіл, воєнних злочинів росіян на тимчасово окупованих територіях. Усіх їх ще доведеться у майбутньому підрахувати й оплакати, назвавши кожного поіменно.