Вінниця – місто в центральній Україні, в 200 км від столиці, далеко від
ліній фронту, від кордонів із Білоруссю чи РФ. Влітку 2022-го цей
обласний центр видавався відносно безпечним, в порівнянні з іншими
містами України, які потрапляли під обстріли та ракетні удари як Харків,
Миколаїв чи Київ.
До липня влучання у Вінницькій області були переважно в об’єкти, які
мали стратегічну цінність. Так 24.02.2022 близько 08:00 росіяни завдали
удару по військових частинах і складу боєприпасів у м. Калинівка,
с. Бохоники, м. Тульчин. 25.02.2022 відбувся обстріл аеродрому
м. Калинівка. 06.03.2022 російські війська завдали ракетних ударів по
міжнародному аеропорту «Вінниця». 16.03.2022 росіяни обстріляли
вінницьку телевізійну щоглу. 25.03.2022 російські війська завдали
авіаудару по командному центру ВПС України, який розташований у
Вінниці. З кінця березня обстрілів цивільних об’єктів міста не фіксували.
Саме в такому місті почала жити Ліза, разом із мамою та бабусею. Вона
знову займалась з логопедом, сумлінно 4 рази на тиждень відвідувала
заняття. Наприкінці травня відважна дівчинка навіть з’їздила до тата в
Київ, а потім повернулась у Вінницю. Відомі фото мами й доні з

лавандового поля у Вінницькій області теж зробили вже в умовах
повномасштабної війни, на початку липня 2022. Так життя і боротьба Лізи
далеко від дому продовжувалось попри російську агресію.

Ірину доставлять у лікарню в критичному стані, де вона пробуде ще
місяць. Церемонію прощання з Лізою проведуть 17.02.2022 без мами, у
Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Сотні містян, попри
загрози російських обстрілів, нестимуть квіти та дитячі іграшки. На
міському кладовищі двоє скрипалів зіграють «Червону калину», дівчинка
любила гру скрипки. 14.07.2022 Вінницька обласна прокуратура розпочне досудове
розслідування у кримінальному провадженні за фактами порушення
законів та звичаїв війни, що поєднано з умисним убивством (ч. 2 ст. 438
КК України).
Атака та вбивство цивільних, зокрема й дітей у Вінниці отримує широку
міжнародну реакцію. Того ж дня генеральний секретар ООН Антоніу

Гутерреш вкотре засудить напади на цивільне населення і цивільну
інфраструктуру, закличе до відповідальності за такі порушення.
Для Росії ж серйозні порушення проти дітей на території України стали
щоденною практикою. Держава-агресор позбавляє їх дитинства, а часто і
самого життя.
07.03.2022 після 23 години РФ завдала авіаудару 500-кілограмовими
бомбами по житлових будинках на вулицях Роменській та Спартака. Там
загинуло 18 осіб, з яких 4 дітей. Це 9-річний Івлєв Вадим, брати
Прийменки 5, 11 та 16 років.
08.04.2022 касетним «Іскандером» росіяни обстріляли залізничний вокзал
м. Краматорськ. Там перебували переважно жінки з дітьми, які очікували
евакуаційний потяг. Загинуло 9 дітей, поранено 23. 11-річна дівчинка та її
мама залишилися без ніг.
14.01.2023 росіяни обстріляли м. Дніпро, внаслідок чого зруйнована
частина багатоповерхового будинку. Загинуло 6 дітей, найменшому не
було й року. Ще 10 дітей отримало поранення.
Це лише окремі приклади масового злочину, яке вчиняє РФ проти
України. Щомісячна динаміка зафіксованих ювенальними прокурорами
фактів вбивства та каліцтва дітей за перші півроку з початку
повномасштабного вторгнення свідчить про те, що кожного місяця зазнає
каліцтва й гине більш 100 дітей. Щоденно у війні російські військовики
вбивають і калічать 4 дітей.
Крім цього РФ вчиняє й інші серйозні порушення проти дітей в Україні.
Серед них зґвалтування та інші форми сексуального насильства проти
дітей, напади на школи, лікарні, на захищених осіб, які пов’язані з ними,
викрадення дітей і відмова в доступі до гуманітарної допомоги,
вербування або використання дітей у збройних силах і групах. В окупації
українські діти обмежені в доступі до якісної освіти, потерпають від
злиднів, залучаються до військових заходів, зазнають насильства.