Віртуальний музей російської агресії

Віртуальний музей російської агресії

img

Введіть пошуковий запит:

background

Україна перемагає РФ в міжнародних судах

Рішення Європейського суду з прав людини

02000, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2, будівля Кабінету Міністрів України
2024-06-25
event img

Європейський суд з прав людини визнав Росію відповідальною за систематичні порушення прав людини в окупованому Криму, що стало важливою віхою у міжнародній юридичній боротьбі України. Судовий процес тривав понад десять років і базувався на численних доказах злочинів РФ, зібраних правозахисниками та державними органами. Паралельно Україна та українські компанії подали позови проти РФ в багатьох інших міжнародних судових інстанцій. Однією з найбільших перемог є видача Міжнародним кримінальним судом ордеру на арешт Володимира Путіна за депортацію українських дітей. Наступним кроком у юридичній боротьбі стане створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.

Перемога України в Європейському суді з прав людини

«Це розгромне рішення ЄСПЛ для агресора! Суд визнав, що Україна довела факт систематичних порушень прав наших громадян з початку окупації Криму в лютому 2014 року»

написала 25.06.2024 у Facebook українська представниця Маргарита Сокоренко. 

25.06.2024  – день, коли Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив історичне рішення у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)». Суд визнає, що Росія не лише здійснила окупацію, але й несе відповідальність за масові порушення прав людини на півострові.

У рішенні ЄСПЛ вказує, що Україна надала вичерпні докази, які поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні та систематичні порушення Росією прав та свобод, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а саме:


- насильницькі зникнення та відсутність ефективного розслідування ; (https://rusaggression.gov.ua/ua/vyiavlennia-tila-reshata-ametova--52060a0e9b88b3cedb6844a3abbf3fbb.html ,  https://rusaggression.gov.ua/ua/vykradennia-ervina-ibrahimova-69e9ea7321f579bc9bda28139eed583d.html)

- жорстоке поводження та незаконні затримання;  (https://rusaggression.gov.ua/ua/vziattia-pid-vartu-dmytra-shtyblykova-oleksiia-bessarabova-volodymyra-dudky-3113728f483e46860edb6a985b6dfb2f.html ,  https://rusaggression.gov.ua/ua/zatrymannia-narimana-dzheliala-ta-brativ-akhtemovykh-ae58e866cdf723a99ebbe610ce36d367.html)

- поширення законодавства російської федерації на територію Криму, у результаті чого з 27.02.2014 суди, які діють на півострові, не можуть вважатись такими, що діють законно;

- незаконне автоматичне нав’язування російського громадянства;

- незаконні обшуки приватної власності;


- утиски, переслідування та конфіскація майна релігійних організацій;


- припинення діяльності українських та кримськотатарських медіа;

- заборона публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій;

- експропріація майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації;


- заборона української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі;


- обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення російською федерацією адміністративного розмежування на кордон (між росією та Україною);

- переслідування кримських татар.

Це важлива віха у боротьбі України за справедливість на міжнародному рівні. Для багатьох українських дипломатів, юристів і правозахисників це був довгий шлях, який тривав понад десять років.


Організація

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)

Довідка

«Міжнародні судові справи України проти Російської Федерації»

Довгий шлях до перемоги в ЄСПЛ

Шлях України до перемоги в ЄСПЛ розпочався у 2014 році, коли російські військові без розпізнавальних знаків з'явилися в Криму. У той час багато хто сумнівався в можливості притягнення Росії до відповідальності через міжнародні суди. Механізми міжнародного права здавалося повільними і недостатньо ефективними, а ідея судового переслідування Москви багатьом видавалася утопічною.​

Однак, попри сумніви, українські дипломати та правозахисники вирішили діяти. 

«Ми були першою організацією, яка відправила свої мобільні групи в окуповані Донецьку й Луганську області та Крим. Насамперед ми фіксували випадки викрадення людей, сексуального насильства, вбивств на окупованих територіях, утримання в неволі, а також політично вмотивованих переслідувань. Тоді я особисто опитала понад сотню людей після полону»,

Олександра Матвійчук, голова організації «Центр громадянських свобод», яка нагороджена Нобелівською премією миру. Інтерв’ю для  Vogue.ua 21.08.2023. 

Перший міждержавний позов до ЄСПЛ подано 13.03.2014. Це стало безпрецедентним кроком у міжнародній практиці, адже від моменту початку російської збройної агресії минуло менше трьох тижнів. 

Від початку головною проблемою стало збирання доказів. Територія окупованого Криму вже була під фактичним контролем держави-агресорки, а українських журналістів, активістів, правозахисників системно переслідували. Проте це не зупинило процес кропіткої роботи для подальшого представлення матеріалів у ЄСПЛ: збирання свідчень, фіксація інформації щодо викрадених і зниклих безвісти, пошук відео- та фото-матеріалів тощо. 

«Я уявляв, що є якась система взаємодії з іншими органами, коли ти говориш комусь, що тобі для справи стосовно Криму потрібні такі й такі матеріали та докази, тобі їх дають, а ти уже готуєш документи на ЄСПЛ. Гірка правда виявилася в тому, що цим кимось, хто має надати докази, є ти сам. Ніхто не збирав, не систематизував і не аналізував факти порушення прав людини в Криму. Тобто всім було зрозуміло, що відбуваються порушення, в мережі було повно новин, записів блогерів, фото та відео, а з юридичної точки зору доказів не існувало взагалі. І ми самі вигадували, яким чином збирати свідчення, документувати та узаконювати їх, а потім самі ж збирали та оформлювали… в результаті, в 2017 році ми переслали до ЄСПЛ біля 150 гігабайт інформації й частину цього ми пересилали у флешках»,

Іван Ліщина, Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (24.06.2016- 01.09.2021). Інтерв’ю для Рravo.ua 21.09.2021.

У січні 2021 року ЄСПЛ визнав прийнятною заяву України проти Росії щодо Криму, встановивши, що Росія здійснювала ефективний контроль над півостровом з 27.02.2014. ​Крім юридичних аспектів, сам процес розгляду цієї справи тривав довше, ніж очікувалося, через спроби Росії затягнути судові процедури. Москва систематично намагалася дискредитувати українські докази, але вони були підтверджені численними свідченнями та документами міжнародних правозахисних організацій.

Фінальне рішення ЄСПЛ в 2024 році – один із небагатьох прецедентів у світовій практиці, коли міждержавний позов призвів до юридичного закріплення відповідальності держави-окупантки. Це відкриває нові можливості для подальших юридичних кроків України з метою притягнення Росії до відповідальності.

«Притягнення росії до відповідальності за воєнні злочини — це складний і довготривалий процес. Однак це завдання, яке має бути виконано, щоб досягнути справедливості для постраждалих та запобігти майбутнім порушенням прав людини. Тільки спільними зусиллями ми здатні здобути перемогу в юридичній площині, щоб рф та її керівництво понесли відповідальність за вчинені злочини»,

Денис Малюська, Міністр юстиції України (2019-2024). Урядовий портал, 25.06.2024. 

Судові баталії України проти Росії

ЄСПЛ – це лише одна з міжнародних інстанцій, де Україна бореться за справедливість. З 2014 року Україна також подала позови в багато інших інстанцій.

Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) розглядає справу «Ситуація в Україні», яка стосується у т.ч. ймовірних воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Криму, вчинених конкретними особами. Офіс Прокурора МКС прирівняв ситуацію в окупованому Криму до міжнародного збройного конфлікту між Україною та Росією. Значну роль тут відіграють правозахисні організації («Українська Гельсінська спілка з прав людини», «Регіональний центр з прав людини», «Кримська правозахисна група», «Global Rights Compliance» та ін.), які спільно з Офісом Генерального прокурора та прокуратурою АР Крим та м. Севастополя передають до Офісу Прокурора МКС зібрані докази воєнних злочинів у Криму.

В 2017 році Україна звернулась до Міжнародного суду ООН (МС ООН) із позовом про порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, зокрема незаконної заборони Меджлісу кримськотатарського народу та обмеження доступу до освіти українською мовою. ​31.01.2024 МС ООН виніс остаточне рішення у цій справі. Суд встановив, що Росія порушила обидві конвенції, зокрема:​

- не виконала зобов'язання щодо розслідування випадків фінансування тероризму на сході України, як того вимагає Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму;​

- порушила права української спільноти в Криму, обмежуючи доступ до освіти українською мовою, що є порушенням Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Організація

Міжнародний кримінальний суд (МКС)

Організація

Міжнародний суд ООН (МС ООН)

«Росія вважає, що вона стоїть над законом. Як міжнародний суд може змусити беззаконну державу дотримуватись закону, якщо вона послідовно ігнорує його законні рішення? … Щоб притягнути Росію до відповідальності, “повна репарація” не може означати напівзаходи; вона повинна включати як фінансову компенсацію, так і моральні збитки за шкоду, заподіяну Україні…»,

Гарольд Гонджу Коу, представник України у Міжнародному суді ООН. Юридична школа Єльського університету, 13.06.2023. 

Не лише Уряд України веде запеклу юридичну боротьбу з Росією. Українські компанії, які зазнали суттєвих збитків під час російської збройної агресії також звертаються до міжнародних судів для отримання компенсації.

У  2019 році за зверненням НАК «Нафтогаз України» до Трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі розпочато міжнародний арбітраж проти РФ щодо компенсації збитків на суму у 5,2 млрд. доларів США, що завдані експропріацією активів в окупованому Криму. У квітні 2023 року суд зобов'язав Росію виплатити «Нафтогазу» 5 млрд. доларів США. Росія намагалася оскаржити це рішення, але Верховний суд Нідерландів у грудні 2024 року відхилив її касаційну скаргу, підтвердивши законність і чинність судового рішення.

У 2019 році НАК «Укренерго» звернулась до Міжнародного арбітражу ООН проти РФ щодо відшкодування за втрачені активи компанії під час окупації Криму. У серпні 2024 року Арбітражний трибунал у Парижі визнав свою юрисдикцію на розгляд цього позову, що є важливим кроком уперед. «Укренерго» вимагає компенсацію в розмірі 527 млн євро за незаконно експропрійовані енергетичні активи та інвестиції у Криму. Станом на березень 2025 року арбітражне провадження триває. 

У 2015 році АТ «Ощадбанк» ініціював арбітражне провадження проти Росії щодо компенсації за втрату активів банку в Криму.​ 26.11.2018 Арбітражний трибунал у Парижі задовольнив вимоги «Ощадбанку», постановивши стягнути з РФ 1,3 млрд доларів США як компенсацію за збитки, завдані внаслідок анексії Криму. Однак 30.03.2021 Апеляційний суд Парижа скасував це рішення, підтримавши позицію Росії щодо відсутності юрисдикції арбітражу в цій справі. У відповідь «Ощадбанк» подав касаційну скаргу до Касаційного суду Франції. 07.12.2022 Касаційний суд Франції задовольнив цю скаргу, залишивши в силі рішення Арбітражного суду від 2018 року.


Однією з найвідоміших і найрезонансніших юридичних перемог України стала справа про «скіфське золото». Це провадження, яке стосувалося не бізнес-активів, а культурної спадщини. Після окупації Криму в 2014 році безцінна колекція артефактів, яка перебувала на виставці в Нідерландах, стала предметом судового спору між Україною та кримськими музеями, що опинилися під контролем РФ. 14.12.2016 Окружний суд Амстердама ухвалив рішення повернути ці артефакти Україні, а 26.10.2021 Апеляційний суд Амстердама підтвердив цей вердикт. Остаточну крапку в справі поставив Верховний суд Нідерландів 09.06.2023, відхиливши касаційні скарги кримських музеїв і постановивши, що «скіфське золото» має бути повернуте Україні.


2022 рік: новий етап боротьби

Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році юридична боротьба вийшла на новий рівень. 17.03.2023 року МКС видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у   що є порушенням міжнародного гуманітарного права. Це рішення стало безпрецедентним, оскільки вперше МКС видав ордер на арешт чинного голови держави, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН. Ордери означають, що в 123 країнах, які визнають юрисдикцію МКС, Путін та Львова-Бєлова можуть бути затримані та передані до суду в Гаазі.

«Сьогодні маємо вагоме рішення міжнародної юстиції. У справі, у якій є реальна перспектива. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. Історичне рішення, з якого почнеться історична відповідальність»,

Президент України Володимир Зеленський. Офіційне інтернет-представництво, 17.03.2023.

Наступний важливий крок для України – створення Спеціального трибуналу за злочин агресії Росії проти України. Цей трибунал має розглянути відповідальність вищого керівництва РФ за розв’язання війни.

«Нам потрібно заповнити прогалину і створити Спеціальний̆ трибунал, який би мав конкретну юрисдикцію щодо злочину агресії проти України. Агресивна війна, яку Росія веде проти України, є найбільшою агресивною війною в Європі з 1945 року, і правова відповідь на неї має бути відповідною і нагадувати ту, яку міжнародна спільнота застосувала для притягнення винних до відповідальності після Другої світової війни»,

Антон Кориневич, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, агент України у Міжнародному суді ООН. «Укрінформ», 25.02.2025

Станом на червень 2025 року процес створення Спеціального трибуналу для притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії перебуває на фінальному етапі. 9.05.2025 у Львові держави-учасниці Коаліції зі створення трибуналу підписали спільну заяву, у якій офіційно зафіксували завершення технічної підготовки.


14 травня 2025 року під час візиту до Люксембургу українська делегація офіційно передала Генеральному секретарю Ради Європи лист із проханням про запуск процедури створення трибуналу. Наступним кроком стане підписання двосторонньої Угоди та основоположних документів, що дасть формальний старт роботі Спеціального трибуналу в межах Ради Європи.

«Коли Росія вирішила спрямувати свої танки через кордони України, порушивши Статут ООН, вона скоїла одне з найсерйозніших порушень: злочин агресії. Тепер справедливість надходить. Справедливість для України. Ми заклали правові основи для Спеціального трибуналу»,

Урсула фон дер Ляєн, Президентка Єврокомісії. Офіційний портал Верховної Ради України, 06.02.2025

P.S.

Рішення ЄСПЛ та інших міжнародних судових інстанцій є не лише юридичними документами, а важливим сигналом для всіх постраждалих від збройної агресії Росії проти України: їхні історії почуті, а їхні права визнані порушеними на найвищому рівні. Адже правосуддя – це не лише покарання винних, але й відновлення справедливості для жертв конфлікту. Україна залучатиме всі можливі міжнародні механізми, і рішення ЄСПЛ – черговий, але далеко не останній крок у цій боротьбі.

Опубліковано 2025-09-20

Мірошниченко Владислав

ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім

Теги

Джерела

Grand Chamber Judgment in an Inter-State Case. 25.06.2024. Європейський суд з прав людини. Рішення ЄСПЛ у міждержавній справі «Україна проти Росії щодо Криму». 25.06.2024. Європейський суд з прав людини. Пост Маргарити Сокоренко щодо рішення ЄСПЛ. 25.06.2024. Facebook. Інтерв'ю з нобелівською лауреаткою Олександрою Матвійчук. 15.12.2022. Vogue Україна. Як Україна пішла по міжнародних судах проти РФ: Суд перший – ЄСПЛ. 10.11.2018. Укрінформ. Рішення ЄСПЛ у справі «Україна проти Росії щодо Криму»: зміст та мотиви прийняття. 28.06.2024. Голос Криму. Заява МЗС України щодо рішення Міжнародного суду ООН у справі проти Російської Федерації. 31.01.2024. Міністерство закордонних справ України. Судові справи щодо компенсації збитків від окупації Криму. 10.02.2024. Верховна Рада України. Професор Коу виступив у Міжнародному суді ООН на підтримку України. 20.09.2023. Юридична школа Єльського університету. Грати в довгу гру: роль міжнародних судів і трибуналів у російсько-українській війні. 2023. Judicature, Duke Law. Арбітраж у справі «Нафтогаз проти РФ»: рішення Гаазького суду. 31.12.2024. Нафтогаз України. Судовий процес щодо арбітражного позову «Укренерго» проти РФ. 13.08.2024. Forbes Україна. Судова перемога Ощадбанку у справі проти РФ. 07.12.2022. Ощадбанк. Україна здобула остаточну перемогу у справі щодо повернення «скіфського золота». 09.06.2023. Офіс Президента України. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. 17.03.2023. Офіс Президента України. Судові ордери на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової. 17.03.2023. Міжнародний кримінальний суд. Рада Європи розпочала офіційний процес створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 14.05.2025. Міністерство закордонних справ України. Львівська заява щодо завершення роботи Коаліції держав зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 09.05.2025. Міністерство закордонних справ України. United Nations. Judgment in Ukraine v. Russia. [ВІДЕО]. UN Web TV, 02.02.2024. (дата звернення: 28.05.2025) Міністерство юстиції України. Міжнародна відповідальність Росії: які справи ЄСПЛ розглядає за позовами України. Міністерство юстиції України. (дата звернення: 09.06.2025) United Nations. Judgment in Ukraine v. Russia. [ВІДЕО]. YouTube, 31.01.2024. (дата звернення: 28.05.2025)
Показати усі

Події

Попередня подія

Ракетний удар у день жалоби

Наступна подія

Бойовики «Ахмат» потрапляють у полон

Крим

Контакти

+38(044) 253-15-63

©2021 Віртуальний музей російської агресії. Всі права захищено.
Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license , якщо не зазначено інше